Page 52 - 4484

пласті під час нагнітання рідини з поверхні, стає більшимвід
місцевого гірничого тиску. Як свідчать результати дослідів,
розкриття існуючих тріщин відбувається переважно після
збільшення тиску до певного значення і супроводжується
незначною його зміною, тоді як розкриття нових тріщин
супроводжується стрибкоподібним зниженням тиску
(звичайно на 3-7 МПа) на гирлі свердловини, який можна
зауважити при постійній витраті рідини.
Щоб забезпечити високу проникність тріщин після
завершення гідророзривуі зниження тиску у пласті до
пластового чи вибійного, їх закріплюють піском або
пропантом. Технологія гідророзриву забезпечує високу
проникність тріщини, заповненої закріплювачем, наприклад,
кварцовим піском чи пропантом. Зростання
продуктивності свердловини може бути зумовлене такими
причинами:
- створенням нової площі фільтрації, значно більшої від
поверхні стовбурасвердловини, через яку флюїди
припливають у стовбур свердловини;
- очищенням каналів перфорації під час руху пульпи
(рідини з піском чи пропантом) з великою лінійною
швидкістю;
- залученням у розробку всіх пропластків, які перетинає
вертикальна тріщина в тонкошаровому розрізі свердловини;
- зменшенням додаткових опорів і інших негативних
ефектів, зумовленихтурбулізацією потоку біля свердловини, у
високодебітних газових свердловинах;
- розвитком по вертикалі закріпленої тріщини за межами
основного пластатак, що вона перетинає сусідні пласти й
приєднує їх до зони дренування, тобто
залучає їх до розробки.
У газових свердловинах внаслідок зниження швидкості
фільтрації припиняється або зменшується руйнування
привибійної зони через виніс дрібних частинок з пласта
потоком пластових флюїдів.
Про можливості нагнітання у розкриті тріщини
закріплювача, який забезпечує достатнє розширення стінок
тріщини для транспортування по ній піску чи
пропанту, свідчить три-, чотириразове зростання коефіцієнта
приймальності свердловини. Експериментальними
51