Page 57 - 4484

3
900 м /добу до значення, при якому забезпечується
3
закріплення тріщин (2000-3000 м /добу). Далі нагнітають
рідину-пісконосій, переважно з концентрацією піску С п = 20-
3
100 кг/м , яка залежить від в'язкості рідини. На завершення
процесу необхідно витіснити суміш рідини з піском із
свердловини в пласт протискуючою рідиною і закрити НКТ,
поки тиск усвердловині не знизиться до атмосферного. Після
цього піднімають НКТ з пакером і спускають глибинне
обладнання для експлуатації свердловини. Звичайні ГРП
проводять ньютонівськими рідинами або рідинами зі слабо
вираженими не ньютонівськими властивостями.
Для проведення звичайних ГРП необхідно підготувати
закріплюючий агент (кварцовий пісок) в кількості Q пс=5-15т,
3
фракції 0,6-1,2 мм, рідину розриву пласта (V р = 20-40 м ),
3
рідину-пісконосій (V п = 100-300м ), рідину протискування у
пласт (V пр) пісконосія в об'ємі тієї частини порожнини
свердловини, по якій нагнітають рідини. Невелику частину
рідини–пісконосія закріплювача, що нагнітається після рідини
розриву для попереднього розкриттятріщин, називають
буферною рідиною. Рідина розриву пласта повинна
поєднуватися з пластовими флюїдами, не зменшувати
проникності породи, не горіти, бути доступною, недорогою,
тому часто використовують водні розчини ПАР. Рідина-
пісконосій повинна суміщатися з пластовими флюїдами, мати
властивість утримувати пісок, погано фільтруватися крізь
поверхню тріщин, не горіти, бути дешевою. Для звичайних
ГРП застосовують водні розчини з домішками 0,1-0,3 % ПАРі
полімерів (ПАА, КМЦ, ССБ). Наприклад, у Передкарпатті
застосування 0,4 %водного розчину ПАА забезпечує розвиток
і закріплення тріщин піском масою до 10 т при концентрації
3
3
3
С п = 50-100 кг/м з об'ємом рідини 100-300 м і витраті3,0 м /хв
із застосуванням розчину 0,4 % ПАА. Збільшення маси
закріплювача24-72 т піску з відповідним зростанням об'єму
3
рідини до 900 м і більше не сприяло збільшенню додаткового
видобутку нафти, скоріше навпаки. Причинамицього були,
3
очевидно, дуже мала (≈20 кг/м ) концентрація піску в рідині,
який недостатньо закріплював тріщину, і заповнення
навколотріщинногонафтонасиченого простору водою, що
знизило фазову проникність для нафти.
56