Page 48 - 4484

застосовували також теорію ЖелтоваЮ.П.,
ХристіановичаС.А., яку розвинув Желтов Ю.П. Провідність
створюваних тріщин є невисокою, однак технологія була
ефективною, особливо у свердловинах з високим скін-
ефектом чи пластовим тиском, близьким до гідростатичного
на воді.
Звичайний ГРП в Україні почали застосовувати на
Бориславськомуродовищі у 1954-1955 рр. В якості рідини
використовували товарну нафту при витратах (близько 0,5
3
м /хв), а закріплювали тріщини за допомогою піску до 3000 кг
3
з концентраціями його в рідині до 50 кг/м Перший, детально
проаналізований ГРП, проведено в 1955 р. у свердловині 4-
Помярки на глибині 1530 м за градієнту тиску розриву0,02
МПа/м. На прикладі цього процесу, тоді ще інженер ЦНДЛ
"Укрнафта" Е. Чекалюк (1954 р.), перевірив диференціальне
рівняння пружного стану плоскорадіального пласта для
неусталеного стану, який виник під час гідророзриву пласта з
короткочасним нагнітанням рідини. Це дослідження
використано для прогнозування тиску розриву і напрямку
вертикальних тріщин у глибоких свердловинах, розвиток яких
передбачався у напрямку максимального і паралельно
мінімального бічного гірничого тиску.
Спочатку розроблено технологію ГРП загущеною
нафтою в'язкістю50-150 мПа∙с (СГФ) при витратах до 1,0
3
м /хв та з закріпленням тріщин 5 т піску (О.Солецький, 1956
р.). Пізніше ефективно застосовували (Ю.Качмар
3
1962 р.) ГРП товарною нафтою при витратах до 2,0 м /хв із
закріпленням тріщиндо 5 т піску, без пакера.
Така технологія ГРП (1956-1966) з застосуванням для
розкриття, розвитку і закріплення тріщин вуглеводневих рідин
(СГФ і товарної нафти) та закріпленняїх піском за
3
концентрації у рідині 35-120 кг/м була дуже ефективною. За
результатами проведення 83 ГРП, коли пластовий тиск був ще
високим (0,95-1,05гідростатичного) середній додатковий
видобуток на одну свердловино-операціюстановив 2800 т.
Однак, у зв'язку з випадками загоряння нафти і подальшими
труднощами таку технологія заборонили.
Технологія ГРП водним 15 % розчином крохмалю,
обробленим 0,4 % каустичної соди в'язкістю 20 мПа∙с при
3
витратах до 0,6 м /хв з закріпленням тріщин
47