Page 49 - 4470

на первісні ( XVII – XVIII ст.) та новоутворені елементи. Цікавим є процес
злиття первісних композиційних вузлів, чи акцентів, та утворення таким
чином вузлів вищого рівня.

Модель розвитку функціональної структури середмістя Івано-
Франківська

Модель розвитку функціональної структури середмістя показує, як
змінювалось функціональне зонування від періоду XVII ст. і до сьогодні.
Функціональне зонування середмістя відіграє важливу роль у
формуванні загальної структури середмістя. Від змін функціонального
наповнення залежить формування розпланувальної та композиційної
структури.
На І–му етапі розвитку до функціональної структури входять оборонна,
палацова, сакральна, житлова, торгова, виробнича, адміністративна,
громадська, та функція обслуговування. Більшість цих функцій
сконцентровані в межах площі Ринок. Домінуючою функцією на даному етапі
розвитку є житлова функція.
На ІІ–му етапі розвитку до перечисленого ряду функцій додається
освітня функція, а існуючі функції видозмінюються. Палацова функція
набуває іншого значення, оскільки тимчасовий палац змінюється великим
палацовим комплексом з допоміжними господарськими спорудами, та
рекреаційною зоною. Новоутворена резиденція власників міста частково
перебирає на себе адміністративну функцію, яка на первісному етапі була
сконцентрована в межах площі ринок. Також на період XVIII ст. з’являється
вища школа, та організовуються братства при релігійних осередках.
На ІІІ – му етапі розвитку відбувається перерозподіл у функціональному
зонуванні. Після ліквідації оборонної системи відбувається поширення
міських функцій на території колишніх передмість, які на даному етапі
злились з середмістям. Після зникнення потреби в обороні середмістя,
змінюється головне призначення міста з фортеці до адміністративного
центру. Функціональна структура втрачає центричний характер, головні
міські функції розташовуються по всій території середмістя та передмість. На
межі XIX – XX ст. втрачає своє значення палацова функція, на території
колишньої резиденції Потоцьких розташовується військовий госпіталь,
резиденція втрачає контроль над міським самоврядуванням. Роль головного
громадського осередку відіграє новоутворена центральна площа (сьогодні
площа Незалежності), яка, крім того, є рекреаційним та відпочинковим
центром міста.
На ІV–му етапі розвитку втрачають своє первісне призначення ряд
споруд та міських комплексів. Так, у приміщенні Парафіяльного костелу
розташовується художній музей, міська ратуша – стає краєзнавчим музеєм, у
синагозі (XIX ст.) – розташовано актовий зал медінституту. У колишніх
житлових будинках розташовано офісні, торгові приміщення, та приміщення
громадського обслуговування. Площа Ринок відіграє роль одного з
рекреаційно-відпочинкових вузлів колишнього середмістя.
На V–му етапі розвитку на території всього середмістя, а особливо по
периметру площі Ринок розвивається обслуговуюча функція. На даному етапі
площа Ринок знову набуває рис громадського центру, тут відбуваються
найважливіші події у житті міста. Отже, можна стверджувати, що на
сучасному етапі розвитку громадський центр міста складається з кількох
складових, головними з яких є площа Ринок та площа Незалежності. Щодо

49