Page 30 - 4470

та система комунікацій. Що стосується існуючих будинків, то
вони зазнали значних змін в процесі численних перебудов. Такий
висновок випливає після зіставлення існуючого плану
(генеральний план міста 1979 року) з кадастром (Кадастрова
карта міста Станіславова 1848р. З ЦАІАЛ.). Межі парцелей
забудови майже співпадають, хоч є деякі розбіжності. В останні
кілька років відбувається активна забудова прогалин у
приринкових кварталах. На жаль новобудови (в основному
будинки більшої поверховості з нестильовими фасадами) не
особливо вписуються у навколишнє середовище, скоріше
виступають як дисгармонуючі об’єкти;
 збережені із змінами сакральні та громадські споруди, ратуша, та
споруди палацового комплексу періоду XVIII ст. Найважливішими
та найціннішими об’єктами сакральної архітектури, які збереглись
до наших днів є Парафіяльний костел Діви Марії, святих Андрія
та Станіслава ( 1662 р.) (сьогодні художній музей), Вірменський
костел( 1743-1763 рр.) ( сьогодні православна церква), Єзуїтський
костел (1715 р.)(сьогодні грекокатолицька катедра). Дані сакральні
споруди відіграють роль композиційних та видових домінант
історичного ядра міста. Важливим елементом палацового
комплексу, який зберігся до сьогодні є в’їзна брама, та один із
службових будинків (можливо офіцина). Міська ратуша також є
важливою домінантою історичного центра. Хоча її було
неодноразово перебудовано, все ж таки зберегла первісне місце
розташування;
 часткове збереження структури оборонної системи XVII ст. - XVIII
ст. Станом на березень 2002 року в місті Івано-Франківську з усієї
оборонної бастіонової системи XVII ст., збережена частина
сторони південно-західного бастіону, який знаходиться у
Фортечному провулку, та невеличкі частини інших елементів
фортеці. Дані бастіони сильно зруйновані земляними роботами та
під впливом природних явищ. Зараз вони мають вигляд
невеликих підвищень повністю покритих рослинністю (рис. 4.2).
З метою відтворення первісної конструкції бастіонів та куртин
оборонної системи міста: побудови плану та поперечного профілю
бастіонової системи були проведені натурні обстеження та обміри існуючого
південно-західного бастіону в поперечному напрямку.
Первісно конструкція бастіонів та куртин складалась з земляного
насипу, правильної геометричної форми у плані та перерізі. Тобто цей насип
був трохи ширший біля підошви та поступово звужувався до верху. Нижня
частина валу була облицьована цеглою з зовнішньої та внутрішньої сторони,
що забезпечувало її більшу міцність, а верхня частина, надшанець, була
земляною. Крім того надшанець у верхній своїй частині мав бійниці
пристосовані для вогнепальної зброї, а в нижній частині невисоку, але
широку полицю, так звану стрілецьку лавку, на якій розташовувались бійці
та гармати. На даний період збережена тільки нижня частина бастіону, тобто
його основа. Ця частина бастіону має вигляд земляного насипу висотою 4,3 м
з зовнішньої сторони та висотою близько 2 м з внутрішньої сторони.
Земляний насип з обох сторін облицьований цегляною кладкою, що є типовим
для оборонних систем періоду XVII ст.. Під час дослідження було виявлено, що
в деяких місцях муру на протязі всієї його довжини проглядається білий
камінь, очевидно вапняк. На підставі даного спостереження можемо зробити
30