Page 20 - 4470

Левассером де Бопланом фортифікацій Кодаку та Бродів, а також Деро та
Беренсом під час проектування львівських укріплень.
Укріплення Станіславівської фортеці складались з шести правильних
земляних бастіонів, нижче від яких був частокіл з поставлених сторч цілих
дубів. Крім того, Ульріх фон Вердум вказує, що воєвода ще збирався наказати
викопати рови та забезпечити їх зовнішніми укріпленнями. За описами
В. Грабовецького та інших авторів, місто замикали три брами. З північної
сторони Галицька (Львівська) брама, з південно-західної сторони –
Тисменицька ( Кам’янецька) і з південно-східної – Вірменська (Заболотівська)
фіртка. Від кожної брами був перекинутий довгий дерев’яний міст через рів,
наповнений водою, і тільки за допомогою цих мостів можна було потрапити в
місто. Крім того, брами мали додатковий захист у вигляді ще одної оборонної
лінії.
Важливим моментом у процесі дослідження оборонної системи
Станіславова є той факт, що будівництво фортеці проходило у кілька етапів,
тобто вона удосконалювалась відповідно до появи нових технологій.

Рисунок 3.2 Схема розпланування середмістя та оборонної системи Станіславова на
період XVIIІ ст.

У 1679 – 1682 р.р. інженер Кароль Беное удосконалював фортецю у
напрямі новозбудованого палацу Потоцького. Біля 1680 р. твердиня набула
повздовжнього вигляду. Наприкінці XVII ст. або на початку XVIII ст. Ю.
Потоцький велів реконструювати фортифікації, очевидно за його наказом в
30-ті роки XVIII ст. місто було укріплено чотирма кам’яними бастіонами,
кам’яними ескарпами. Ці роботи велись під керівництвом Крістіана Дальке,
підполковника, шведського дворянина, та Станіслава Потоцького, за
свідченням історика С. Баронча, дуже вправного інженера. У середині XVIII
ст. Станіславівську фортецю було удосконалено на зразок системи Вобана,
відомого військового інженера. Новий палац Потоцьких з прилеглою
територією, яка мала в плані вигляд правильної трапеції, було обнесено
20