Page 15 - 4470

за ними – сакральні споруди і навіть вища школа. Замок пана на цей час був
тільки дерев’яний і розташовувався на місці пізнішого Єзуїтського костелу.
Так виглядало місто через кілька років після заснування. Про новостворену
фортецю розходилась слава по всій окрузі та далеко за її межами.
Відкгукувались про неї сучасники відзначаючи міць, велич та красу міста.
Місто стало торгівельним центром всього Покуття, і крім того надійним
захистом (у 1676 р. Станіславівська фортеця вистояла кілька денну облогу
турецьку). З опису королівського секретаря: ринок, будинки мешканців і
арсенал перевершують всі міста Русі.

Рисунок 2.2 План Станіславова 1792р. , складений за участю Артура Дрекслера.
Копія, що зберігається в Івано – Франківському краєзнавчому музеї

Опираючись на опис Ульріха фон Вердума, стає очевидним, що
територія міста початково була розпланована у вигляді правильного
шестикутника, що наближає його до ідеальних міст італійського ренесансу з
замкненою планувальною композицією. До головних засад ідеального міста
крім досконалої композиції належало забезпечення різноманітних потреб
мешканців і одночасно наявність укріплень, які обороняли від зовнішніх
атак.
У XVIII ст. місто змінювалось, і покращувалась його оборонна система. У
1700 році місто успадкував Йозеф Потоцький, гетьман великий коронний і
каштелян краківський. За період його правління міські фортифікації були
розширені і змінені. До цього часу було вимуровано новий палац Потоцьких
на північний схід від існуючого міста. У середині XVIII ст. Станіславівську
фортецю було удосконалено на зразок системи Вобана, відомого військового
інженера за часів Людвіга XIV. Новий палац було обнесено мурами, і ці
укріплення були об’єднані з існуючими міськими фортифікаціями. У цей час
було збудовано чотири нові бастіони. Два бастіони з’явились з північно-
східної сторони, інші два пів-бастіони служили обороною для видовжених

15