Page 22 - 4470

реконструювати план історичного ядра Станіславова в перші десятиріччя
його існування. Спираючись на план міста з 1792 року, який дійшов до нас у
копіях, що зберігаються в Івано-Франківському краєзнавчому музеї та
Національній бібліотеці у Варшаві, було побудовано гіпотетичні реконструкції
плану фортеці на період середини XVII ст. – закладення міста і на період XVIII
ст. – ІІ етап розвитку міста.
Гіпотетична реконструкція А представляє місто Станіславів на період
його закладення. При побудові даної реконструкції використано мірну
величину хелмінський лікоть (0,576 м) та шнур (43,2 м) (рис. 3.3). Спочатку
було нанесено коло з радіусом, що дорівнює головній бойовій лінії бастіонів,
далі був розмічений правильний шестикутник зі стороною, що дорівнює
радіусу кола. На осях цього шестикутника було відкладено довжину бастіонів,
а згодом їх сторони. Причому всі елементи оборонної системи розмічались по
зовнішньому контуру, бо при розплануванні оборонної системи необхідним
було забезпечення надійного зовнішнього захисту. Тобто важливо було
створити перехресний вогонь з усіх бастіонів і, таким чином, захистити
підступи до бастіонів і простір між ними. За розміченим контуром насипали
вали та мурували стіни з цегли, яку випалювали на місцевих цегельнях.
У межах шестикутної оборонної системи розвинувся міський простір. У
геометричному центрі шестикутника фортифікацій був розташований
чотирикутний ринок з ратушею. Крім того, ринок був розташований
паралельно до двох сторін шестикутника фортифікацій, тобто до двох
куртин. Розбивка на квартали у середмісті проводилась паралельно та
перпендикулярно до двох протилежних сторін бастіонової системи. По
периметру площі розташовувались приринкові квартали, що були поділені на
рівні ділянки-парцелі. Ринок мав величину 170 ліктів х 170 ліктів.
Приринкові квартали мали ширину 65 ліктів. Вулиці, що виходять на ринок,
мали ширину 10 ліктів. Квартали, що були далі від ринку, могли бути дещо
вужчі, як і вулиці, що не вели до ринку. Ці квартали мали ширину 25 ліктів.
Крім того, вісь, що проходить через роги північно-східного і південно-
західного бастіонів, майже співпадає з серединною віссю модульної сітки, що
накладена на план середмістя. Крок модульної сітки становив 25 ліктів.
Приринковими кварталами територія середмістя не обмежувалась. Воно
простягалось аж до міських мурів і повторювало їх шестикутну форму.
Окім житлової квартальної забудови, на цей час в місті знаходились
Парафіяльний та Вірменський костели, українська дерев’яна церква св.
Миколая, синагога. Причому розташування сакральних споруд не
підпорядковувалось модульній системі кварталів. Парафіяльний костел трохи
виступав за межі території середмістя, а синагога була розташована на
території південно-західного бастіону. Це пов’язано з тим, що при
необхідності сакральні споруди мали виконувати оборонно-захисну функцію.
Також на території середмістя, а саме – на місці пізнішого Єзуїтського
костелу, був замок Потоцьких, поки що дерев’яний. На плані 1792 р. західний
бастіон, що знаходиться поза Єзуїтським костелом, має додаткову внутрішню
лінію укріплень. Можливо, ці оборонні споруди первісно належали палацу
Потоцьких і забезпечували додатковий захист від нападу.
Місто зачинялось двома брамами, Галицькою і Тисьменицькою, та
Вірменською фірткою. Брами були муровані з каменю. Над кожною з них
була вмонтована чорна мармурова дошка з пам’ятним написом. Від кожної
брами був перекинутий довгий дерев’яний міст через рів, і тільки за
допомогою цих мостів можна було потрапити в місто. Крім того, брами мали
додатковий захист у вигляді ще однієї оборонної лінії.

22