Page 14 - 4470

Зважаючи на скрутне становище, яке панувало на той період на
теренах Королівства Польського, причини для виникнення міста були дуже
вагомі. У період XVII ст. польські території були під загрозою зовнішніх
ворогів, найбільше звичайно докучали татаро-турецькі набіги. Тому
новостворена фортеця мала стати на захист цілого Покуття і прийняти на
себе удар завойовника (рис. 2.1). Також утворенню міста сприяв транзитний
шлях зі Львова до Молдавії, що проходив на цих теренах.

Рисунок 2.1 План Станіславова з навколишніми селами, полями, лісами. 1805 р.
виконаний на замовлення міської управи

За свідченнями німецького мандрівника Ульріха фон Вердума, місто
було збудоване всього за десять років. Споруджували місто феодальнозалежні
селяни з навколишніх сіл, які при цьому ще й позбулись своїх наділів, бо на
їхніх територіях зводили міські укріплення. Будівничим, а очевидно і автором
проекту був пан Франсуа Корассіні з Авіньйону, підполковник пішої гвардії
воєводи Андрія Потоцького. За словами Ульріха фон Вердума, на період 1672
року, укріплення складались з шести правильних земляних бастіонів, нижче
яких був частокіл з поставлених сторч цілих дубів. Воєвода ще хотів наказати
викопати рови та забезпечити їх зовнішніми укріпленнями, що очевидно було
виконано, про це свідчить план з 1792 року (рис. 2.2). При цьому головна
бойова лінія мала 150 стоп довжини. Міські мури було збудовано з цегли.
Місто замикали три брами. З північної сторони Галицька (Львівська) брама, з
південно-західної сторони – Тисменицька (Кам’янецька) і з південно-східної
Вірменська (Заболотівська) фіртка. Брами були збудовані з каменю і
завершувались вежами. До міста можна було потрапити трьома довгими
деревяними мостами.
На цей час забудовували і територію середмістя. Посеред міста знаходився
великий чотирикутний ринок. У центрі ринку знаходилась дерев’яно-
мурована ратуша, що нагадувала в плані грецький хрест і закінчувалась
стрімкою вежею. Навколо площі були розташовані приринкові будинки, далі

14