Page 24 - 4463

криву ВЕЗ на спеціальному бланку з білогарифмічним
масштабом. На горизонтальній вісі відкладається величина

піввіддалі АВ (тобто AB ), а на вертикальній - вираховані значення
2
 .
п
Ця крива відноситься до центру приймальної лінії MN.
Позірний опір розраховується за формулою

 U
  K , (7.2)
п
I

де K - коефіцієнт установки, який визначається за формулою
(3.26).
Одиниця вимірювання  отримана з формули (7.2):
п
В
[Ом∙м]=[  м]
А
Результати вимірювань у процесі проведення робіт та
розрахунки заносять у спеціальний польовий журнал, який

містить таблицю даних та білогарифмічний бланк, на якому
зображають криву ВЕЗ.

7.2.2 Гравітаційне поле. Гравіметричний метод вивчення

геосфери (НЕ 2.2)
Як відомо, гравітаційне поле Землі – це поле сили тяжіння.
Силою тяжіння G називають рівнодійну двох сил – сили

ньютонівського притягання всією масою Землі F та цен-
тробіжної сили, що виникає за рахунок добового обертання Землі
P. За законом Ньютона сила взаємодії двох точкових мас m i m ,
1 2
що розміщені на віддалі r , записується формулою
m  m
F  f  1 2 , (7.3)
r 2
де f – гравітаційна стала, яка в системі СІ дорівнює
-11 3 2
6,67∙10 м /кг∙с .

У першому наближенні сила притягання Землею любої маси
m визначається за формулою

M  m
F  f , (7.4)
R 2

24