Page 23 - 4463

Згідно з теорією електророзвідки біля 71% повного струму
поширюється в пластах потужністю h=AB, а біля 90% всього
струму зосереджується в пластах середовища – провідника

товщиною h = 0,1•AB. Таким чином, чим більшою є довжина АВ,
тим глибше поширюється струм і тим більшою є глибинність
дослідження гірських порід.

Методика польових робіт. У процесі робіт електроди
живлення АВ розносять у діаметрально протилежних напрямках
відносно центру установки точки О, що розміщена посередині
між приймальними електродами MN. Дані електроди розміщують

паралельно лінії АВ. Для кожного положення електродів лінії
живлення та приймальної лінії вимірюють напругу (U) між

приймальними електродами MN і струм (I) між електродами
живлення АВ.
При виконанні ВЕЗ у лінії живлення застосовуються сталеві
електроди діаметром приблизно 2 см і заввишки 60-70 см, а в

приймальній лінії - з кольорових металів та їхніх сплавів (мідь,
латунь).
Вимірювання починають з невеликих розносів АВ

(наприклад, АВ/2=0,4). У такому разі струм розповсюджується на
незначну глибину, а підраховане значення позірного опору 
п
характеризує породи тільки верхньої частини геологічного

середовища. Початкова віддаль між приймальними електродами
MN становить не більше 1/3 довжини АВ. Поступово віддаль АВ

збільшується приблизно у геометричній прогресії з коефіцієнтом
нарощування розносів g  6 , 1 . Коефіцієнт нарощування розносів
дорівнює відношенню даного розносу до попереднього.

Зі збільшенням довжини лінії АВ у процесі зондувань настає
мить, коли (на даній лінії MN) виміряти U з похибкою не
більшою 5% вже неможливо. Тоді, із зростанням довжини лінії

АВ, збільшують віддаль між електродами MN. Як правило, ця
віддаль повинна бути не більшою, ніж 1/3∙АВ.
Максимальна довжина лінії АВ повинна у 5-10 разів

перевищувати заплановану глибину досліджень.
За одержаними значеннями U та I вираховують позірний

опір  для кожного положення електродів АВ та MN і будують
п

23