Page 34 - 4460

банківським капіталом, що також посилює загрозу використання
журналістики для маніпулятивної пропаганди;
3) низьким рівнем дієвості та ефективності української
журналістики; відсутністю адекватної суспільної реакції на

викривальні кампанії, які в інших соціальних умовах призвели б
до політичної кризи;
4) стійким перетворенням українських газет на "пресу

катастроф", тобто таких видань, що здебільшого в негативному
світлі відображають соціальну дійсність;
5) зниженням аналітичного рівня української преси та
посиленням її символічності, особливо при висвітленні

політичних тем;
6) відсутністю комплексу стабільних правових, політичних
та економічних рамкових умов діяльності мас-медіа;

7) браком високого професіоналізму в діяльності
журналістського корпусу країни;
8) незахищеністю професійної діяльності журналістів.

Цензурна ситуація в Україні залишається все ще складною.
За Конституцією, цензура в нашій державі заборонена, тобто
заборонено попередній перегляд творів, п'єс, телепередач,

кореспонденції з метою нагляду й контролю.Але поза цим
використовуються найрізноманітніші способи тиску на редакції в
цілому і окремих журналістів, аби домогтися відповідних
коректив у їхній позиції. Їм нічого не забороняють, але виразно

натякають, закликаючи до послуху.
Тиск буває за силою грубий і оксамитовий. Грубий тиск
(метод батога) полягає у прямій боротьбі з журналістами,

застосуванні проти них адміністративної й фізичної сили.
Оксамитовий тиск (метод пряника) полягає втому, що
журналістові чи редакції ніхто не диктує відкрито бажану для
певних кіл позицію, але за принципом "розумному – досить"

дають можливість самим здогадатися, чого від них хочуть.
За способом дії тиск буває політичний, ідеологічний,
економічний, моральний і фізичний.

1. Політичний тиск виявляється в прямому чи непрямому
втручанні гілок влади в діяльність журналістів.

34