Page 9 - 4451

УКРАЇНСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ НАФТОГАЗОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Умовно можна виділити кілька етапів формування термінології галузі:
1) з ХІІІ ст. і до кінця ХІХ ст.; 2) кінець ХІХ ст. – 20-ті роки ХХ ст.; 3) 30 –
80-ті роки ХХ ст.; 4) 90-ті роки ХХ ст. – початок ХХІ ст.
Найдавніші письмово зафіксовані відомості про карпатську нафту
відносять до першої половини ХVІ ст. Вперше номен нафта, за свідченнями
В. Німчука, з’явився в літописах XIV ст., він запозичений із грецької мови, в
яку ввійшов з іранської та арабської. Цю ж ознаку клекотіння, бурління, що
супроводжувало вихід нафти на поверхню земної кори, ймовірно, було
покладено в основу і праслов’янської назви кип’ячка. Крім того, для
позначення маслянистої горючої рідини переважно у західній частині
території сучасної України використовували лексему ропа, запозичену з
польської мови зі значенням «гірська смола».

Термін газ є штучним утворенням бельгійського хіміка І. Б. ван
Гельмінта на основі латинського chaos або німецького gächen – кипіти.
Можна припустити, що до того часу, як цей термін потрапив у
праслов’янську мову на території сучасної України газ, як і нафту, називали
кип’ячкою.

Одними з перших літературних творів, які фіксують народні назви
реалій нафтогазової галузі, є повість І. Франка «Борислав сміється» та цикл
оповідань «Борислав. Картини з життя підгірного народу». Спеціальні назви
періоду зародження термінології нафтогазової промисловості (кибель, шнур,
корба, перевесло, котел, бочка, нафта, кип’ячка, ропа, парафіна, віск,
церезина, бензина, газоліна, нафтарня, нафтова яма, закіп, копальня)
характеризуються відсутністю дефініцій, образністю, великою кількістю
фонетичних та орфографічних варіантів, впливом діалектного середовища.

Після зародження нафтогазової науки (кінець ХІХ ст.) питання
термінології стали особливо актуальними. У цей час проблемами
термінології зацікавлюються і наукові товариства у Львові та Києві. Видають
збірники цих товариств, у яких друкують термінологічні матеріали. Значною
подією для української науково-технічної термінології стало створення
Інституту української наукової мови (1921 р.). Діяльність Інституту стала
логічним продовженням здобутків кінця ХІХ ст. і ґрунтувалася на
фундаменті, закладеному дослідженнями українських лінгвістів,
письменників, учених, об’єднаних навколо Наукового товариства імені
Тараса Шевченка. У 20-ті рр. пожвавилася діяльність україномовних
технічних часописів, які друкували матеріали про видобування і
перероблення нафти. Це сприяло тому, що у той період функціонувала
досить розвинена терміносистема нафтогазової справи, здатна задовольнити
потреби фахівців.
Ліквідація у 1933 р. Інституту української наукової мови відбилася й на
стані термінології нафтогазової промисловості. Було загальмовано

9