Page 5 - 4451
P. 5

ВСТУП

                         Завданням  української  мови  за  професійним  спрямуванням  як
                  навчальної  дисципліни  є  навчити  працювати  з  джерелами  фахової
                  інформації,  коригувати  наукові  тексти  відповідно  до  мовних  норм,
                  використовувати  принципи  професійного  спілкування.  Оскільки  велика
                  кількість  термінів  є  основною  ознакою  наукового  стилю,  їхнє  правильне
                  вживання є важливим складником мовної компетенції студентів.
                          Грамотне  володіння  термінологією,  необхідною  для  спілкування  у
                  професійній сфері, є суттєвим чинником, що сприяє самореалізації фахівця.
                  Глибокі професійні знання й оперування понятійно-категоріальним апаратом
                  певної сфери, уміння працювати з науковим текстом, орієнтуватися в потоці
                  різнотемної  інформації  українською мовою  визначають  особливість манери
                  конкретного професіонала.
                         Мова  є  основним  засобом  репрезентації  професійних  знань.  Мовні
                  одиниці покликані адекватно передавати сутність категорій  і понять науки,
                  техніки  та  інших  сфер  професійної  діяльності.  Змістовим  ядром  мови
                  професійного  спілкування  є  терміни.  Термін  (лат.  terminus)  –  слово  або
                  словосполучення, що позначає поняття певної галузі науки, техніки тощо.
                         Розвиток  нафтогазової  промисловості  й  науково-технічний  прогрес
                  загалом  зумовлюють  постійне  збагачення  галузі  новими  поняттями  та
                  термінами  на  їх  позначення.  Нафтогазова  терміносистема  охоплює  12
                  лексико-тематичних груп: 1) назви дій, процесів та операцій, пов’язаних із
                  видобуванням нафти і газу; 2) назви способів, режимів та методів виконання
                  робочих операцій і процесів; 3) найменування машин, механізмів, пристроїв,
                  пристосувань,  знарядь  праці  та  деталей,  що  використовують  при  бурінні,
                  розробленні  й  експлуатації  нафтових  і  газових  родовищ;  4)  назви
                  властивостей,  якостей  предметів,  явищ,  процесів  та  назви  станів;  5)  назви
                  геологічних  явищ,  понять,  гірських  порід;  6)  назви  величин;  7)  назви
                  підприємств, приміщень і споруд спеціального призначення та їх частин; 8)
                  назви вимірювальних приладів; 9) назви професій і спеціальностей; 10) назви
                  наукових галузей  і галузей промисловості;  11)  назви одиниць вимірювання
                  хімічних  елементів,  речовин  і  матеріалів;  12)  назви  хімічних  елементів,
                  речовин і матеріалів.
                         До  найважливіших  проблем  технічної  термінології  належать
                  нормалізація       науково-технічної         термінології      (обмеження         синонімії,
                  вилучення  з  ужитку  невдало  адаптованих  до  української  мовної  традиції
                  іншомовних  термінів,  кальок  з  російської  мови,  уникнення  лексичної
                  надмірності в позначенні  понять);  упорядкування морфології  та синтаксису
                  фахових текстів (граматичне унормування віддієслівних іменників, пасивних
                  конструкцій  з  дієсловами  на  -ся,  заміна  активних  дієприкметників
                  теперішнього часу, коригування описових конструкцій та ін. Вирішення цих
                  проблем не можливе без інтегрованих досліджень, тобто без тісної співпраці
                  мовознавців та фахівців профільних галузей.


                                                                5
   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10