Page 11 - 4444
P. 11

про принципи та ідеали, вважає, що всі люди, у всіх епохах, у всіх культурах

               прагнуть  приблизно  до  одного  -  до  звичайного,  зрозумілого  для  неї  та

               найближчого  її  оточення.  Тим  часом  це  далеко  не  так.  У  історичні  епохи

               представники  різних  соціальних  груп  і  окремі  особистості  явно  неоднозначно

               відповідають на основне питання світогляду.

                     Наприклад,  в  індустріальному  суспільстві,  яке  складається  у  17  ст.  в  За-

               хідній  Європі,  утвердилася  думка,  що  призначення  людини  -  в  активній  дія-

               льності,  в  пізнанні  та  перетворенні  світу  відповідно  до  зростання  людських

               потреб («Знання - це сила!»).

                     У добу Середньовіччя сенс життя вбачали у служінні Богові, в поведінці,

               яка дає змогу потрапити  у  Царство небесне. Давні греки вбачали свій  ідеал  у

               мірі, що упорядковує земний світ, а в Давній Індії сенсом життя вважали повну

               владу  над  усіма  бажаннями,  згасання  всіх  потреб  і  перехід  у  стан  нірвани,  в

               якому  людина  зливається  з  Всесвітнім  Духом,  випростовується  з  ланцюга

               перероджень.  Світогляд  має  історичний  характер.  Це  означає,  що  інди-

               відуальний світогляд змінюється на протязі життя окремої людини, а суспільний

               світогляд  еволюціонує  з  поступом  людства.  Протягом  історії  людської

               цивілізації сформувалися три типи світогляду: міфологія, релігія і філософія.

                     Міфологія (від грецького "міф" — переказ, оповідь і "логос" — вчення) —

               це  такий  спосіб  розуміння  природних  і  суспільних  явищ,  що  полягає  в

               одухотворенні і персоніфікації цих явищ, наділені їх людськими за характером,

               але  фантастично  розвиненими  і  спотвореними  властивостями.  Міфологія  є

               універсальним  типом  світогляду  первинних  суспільств.  Для  філософського

               осмислення міфологічного світогляду важливо звернути  увагу на: 1) тематику

               міфів,  яка  охоплює  світоглядні  проблеми;  2)  на  ідентичність  цієї  тематики  у


               різних народів.
                     Релігія (від лат. religio - набожність, святиня) — така форма світогляду, в


               якій  освоєння  людиною  світу  здійснюється  через  його  подвоєння  на  земний  і
               небесний,  потойбічний  і  поцейбічний,  грішний  і  сакральний.  Принципово


               важливо уяснити, що найважливішою ознакою релігії є існування надприродної
               істоти – Бога. Тому суттю релігійного світогляду є віра в Бога.




                                                               10
   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16