Page 157 - 442

Теплоємність системи (речовини) – це відношення,
кількості теплоти, яку система вбирає при нагріванні або
віддає при охолодженні, до відповідної зміни температури.
Теплоємність, віднесена до одиниці маси речовини,
називається питомою, до моля – мольною.
Якщо мольна теплоємність визначається при сталому
об’ємі вона називається ізохорною і позначається як С v , якщо
при сталому тискові, - ізобарною і позначається С p .
В цьому випадку записується рівняння:
Q v=C v(T 2-T 1)
де C v - мольна теплоємність газу при сталому об’ємі;
Т 1 – початкова температура системи;
Т 2 – кінцева температура системи.
Випадок другий
До газу підводиться теплота, і він виконує роботу.
Поршень переміщується з положення а в положення б , тоді
закон збереження енергії записують так :
Q p = ∆U+A
де Q p – підведена теплота при збереженні сталого тиску в
циліндрі;
А – робота, що її виконує поршень. ЇЇ можна обчислити так:
А = Р(V 2-V 1)
де V 1 – початковий об’єм газу;
V 2 – кінцевий об’єм газу.
Робота, з якою найчастіше маємо справу в хімії,
зв’язана із розширенням системи. Таке розширення
відбувається, наприклад, під час реакції взаємодії кальцій
карбонату з хлоридною кислотою, в результаті чого
виділяється газ карбон (ІV) оксид. (рис. 9.2). В цьому випадку
робота (А), яка виконується системою визначається
формулою:
А = - Р∆V
де Р – зовнішній тиск,
∆V – зміна об’єму системи.