Page 152 - 442

призводить до виділення або поглинання теплоти,
електричного струму, світла та ін. видів енергії.
Наприклад:
1. Згоряння багатьох речовин (вуглецю, метану, ацетилену,
сірки, фосфору) відбувається з виділенням теплоти і світла.
2. Розкладання більшості оксидів і солей (NaNO 3, KMnO 4,
CaCO 3, HgO, MnO 2) – з поглинанням теплоти.
3. Під час роботи гальванічного елемента енергія хімічної
реакції перетворюється в електричну і навпаки, під час
електролізу, за рахунок електричного струму можна здійснити
розкладання вихідних речовин (з води можна одержати кисень
і водень).
4. Хімічна енергія перетворюється в механічну під час
пострілу різних видів зброї.
Отже, всі хімічні реакції супроводжуються

перетворенням хімічної енергії в інші форми.

Реакційна здатність речовин визначається на основі
кількісних критеріїв. Вони пов’язані з двома факторами –
термодинамічним і кінетичним.
Термодинамічний фактор пояснює можливість (чи
неможливість) здійснення обраного процесу за певних умов,
кінетичний розкриває швидкість перебігу реакції від різних
умов та шляхи її перебігу (механізм, стадії).
Відповідь на питання про рушійну силу реакції і чому
певні речовини взаємодіють між собою дає термодинаміка.
Слово термодинаміка походить від грецьких слів “термос”
(теплота) і “динамос” (сила, рух).
Термодинаміка – це наука, що вивчає перетворення
енергії з однієї форми в іншу та перехід від однієї частини
системи до другої під час різних процесів, досліджує межу
самочинного перебігу процесів за певних умов.
Розрізняють класичну, статистичну і хімічну
термодинаміку.