Page 23 - 4417

Середня теплоємкість C даного процесу в інтервалі
X cp
температур від T до T визначається за рівнянням
1
2
2 T Q
С    1 2 . (1.42)
х ср T T
1 T 2 1
На практиці користуються питомими теплоємностями га-
зів, тобто теплоємностями, віднесеними до певної кількості га-
зу. Оскільки кількість газу може бути виміряна в кілограмах,
кубічних метрах і кіломолях, то відповідно розрізняють питому
масову, об'ємну і молярну теплоємності. Між масовою,
об’ємною і молярною теплоємностями існують такі залежності,
справедливі для нормальних умов:
c n
c  , (1.43)
M

с   , с   (1.44)

с   22 4 ,  . с (1.45)

Згідно з рівнянням Майєра (1842 р.), для ідеальних газів
масові теплоємності за різних термодинамічних процесів
пов’язані між собою через газову сталу:

с  c  , R (1.46)
V
P
а оскільки газова стала R  0 , то очевидно, що с  c .
V
P
Відношення теплоємностей при різних процесах назива-
ють показником адіабати k :
c
k  P . (1.47)
c
V

Очевидно, що показник адіабати завжди більший від оди-
ниці. Величина його при невисоких температурах, в межах від
0 до 100 °С, може вважатися сталою. Причому, розрахунки
вказують, що для одноатомних газів приблизно можна прийн-

24