Page 16 - 4413

-недотримання принципів дидактики;
-недоліки методичної підготовки тренера і судді.
Однак у боротьбі часто травмуються як верхні, так і
нижні кінцівки, при цьому 1/3 пошкоджень припадає на гомілковий та
колінний суглоби. Частіше за все розтягнення і надриви зв'язок суглобів, забої
суглобних сумок, рідше зустрічається переломи кінцівок, переломи нижніх
ребер.
Найнебезпечніші травми хребта, шиї, голови бувають, на щастя, дуже
рідко і носять випадковий характер.
Механізми пошкоджень різні: падіння, зіткнення, стискання (ребер), різке
скручування.
Велике значення для профілактики травматизму має:
1. Якість укладки килима, татамі (відсутність щілин між матами і
татамі, зморшок покриття килима).
2. Високий рівень організації І дисципліни в спортивному залі.
3. Засвоєння до рівня навичок спеціальних вправ борця і правил
поведінки в спортивному залі.
4. Розвиток і підтримка гнучкості та спеціальної спритності.
5. Розміщення відповідним чином борців на килимі.
6. Сувора заборона виконувати кидки з краю килима в центр (на за
няттях), а також, виконувати дії в стійці, коли проводиться боротьба в партері.
7. Системний підхід до навчання складним і небезпечним технічним
діям.
8. Попередження про заборонені дії а також про небезпечні ситуації
при навчанні техніки боротьби і дії про їх усунення.
Для тренера і спортсмена травма - це не тільки біль, неприємні
медичні процедури, дискомфорт у побуті, але й перекреслення великої
частини тренувального плану, великої частини виконаної тренувальної праці.
Тренер повинен виконати всі засоби попередження травм своїх
учнів.
Але й при травмі не треба падати духом – необхідно виконувати те,
що можливо і виконувати всі лікувальні процедури.

20