Page 229 - 4399
P. 229

18. ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ В МЕТАЛАХ,  ГАЗАХ І
                                 ЕЛЕКТРОЛІТАХ

                     18.1 Класична теорія провідності металів

                Почнемо розгляд цієї теми з струму в металах. У кінці
           XIX  століття  дослідним  шляхом  було  доведено,  що  носіями
           струму  в  металах  є  вільні  електрони.  Існування  вільних
           електронів  можна  пояснити  тим,  що  при  утворенні
           кристалічної гратки від атомів відділяються найменше всього
           зв’язані  (валентні)  електрони,  які  стають  “колективною
           власністю”  всього  куска  металу.  Виходячи  з  уявлення  про
           вільні електрони Друде розробив класичну теорію провідності
           металів, яка потім була вдосконалена Лоренцом. Згідно з цією
           теорією  вільні  електрони  в  металі  можна  розглядати  як
           ідеальний  електронний  газ.  Середня  швидкість  хаотичного
                                       8  kT
           (теплового)  руху   u   =       ,  де  m  –  маса  електрона.  Як
                                         m
                                                                          5
           показують підрахунки <u > становить величину порядку  10
           м/с. У той самий час швидкість напрямленого руху електронів
           навіть при дуже великих значеннях густини струму становить
                                   
                                   3
           величину  порядку  10   м/с.  Тому  середній  час  вільного
           пробігу  електронів  буде  залежити  саме  від  швидкості
           теплового руху електронів, сама ж середня довжина вільного
           пробігу електрона зумовлена зіткненням електронів з йонами
           кристалічної гратки.
                За  наявності  електричного  поля  з  напруженістю  E   на
           кожний електрон діє сила  F   eE . Під дією цієї сили електрон
           за час вільного пробігу рухається з прискоренням:
                                 F   eE
                             a                                                         (18.1)
                                 m    m




                                         228
   224   225   226   227   228   229   230   231   232   233   234