Page 14 - 4399

Рисунок 1.1 – Система відліку

Тіло відліку, пов’язану з ним систему координат і
пристрій для вимірювання часу називають системою відліку.
Точка перетину координатних осей X, Y, Z називають
початком системи відліку (рис. 1.1).
Тіло, відносно якого судять про рух іншого тіла,
вважають тілом відліку. Система координат дає можливість
визначати положення тіла (точки) в просторі (три координати),
на площині (дві координати) і на прямій (одна координата).
Системи відліку можуть бути інерціальні і
неінерціальні. Оскільки немає абсолютно нерухомих тіл
відліку, то немає й абсолютних систем відліку.
Система відліку, відносно яких рух матеріального тіла
підлягає закону інерції, а єдиною причиною зміни вектора
швидкості в такій системі є взаємодія між тілами, називають
інерціальними системами відліку.
Рух інерціальної системи відліку не впливає на закони
перебігу явищ у ній. Інерціальна система відліку – це
абстракція, яка тоді точніше збігається з реальною системою
відліку, якщо взяти тіла, які за час руху даного об’єкта

13