Page 13 - 4399

На сьогоднішній день сформувались три вітки механіки:
класична, релятивістська та квантова. Класична механіка
вивчає відносне переміщення тіл з швидкостями, значно
меншими від швидкості світла. В основу класичної механіки
покладені закони Ньютона. При цьому простір і час
вважається абсолютними (незалежними від розміщення і руху
матеріальних об’єктів), тіла позбавлені квантових ефектів і не
розглядається природа взаємодії між ними. Основними
моделями класичної механіки є матеріальна точка, тверде
тіло, суцільне середовище.
Матеріальною точкою називають тіло, розмірами якого
нехтують в умовах даної задачі, а масу вважають
зосередженою в точці.
Абсолютно тверде тіло – агрегатний стан речовини,
який характеризується сталістю форми і об’єму.
Суцільне середовище – неперервне середовище, з
однаковими в кожній точці властивостями.
Основними завданнями класичної механіки є вивчення
положення тіла в просторі в будь-який момент часу. Класичну
механіку поділяють на три частини: кінематику, яка вивчає
рух тіл без врахування причин, що викликають цей рух;
статику, яка описує рівновагу тіл; і динаміку, яка відповідає
на питання про те, чому тіла рухаються саме таким чином. Ці
частини механіки умовно самостійні, вони розв’язують різні
задачі.
Рухом тіла називають зміну його положення в просторі
з часом. Однак поняття руху має строго визначений зміст
тільки тоді, якщо вказано тіло, (або система тіл), відносно
якого відбувається рух розглядуваного тіла. У цьому суть
фундаментальної властивості природи, зміст якої полягає в
тому, що будь-який рух відносний. Тому опис руху можливий
тільки за наявності системи відліку.

12