Page 62 - 4324

срібла. Проби води консервують додаванням 5 мл
концентрованої соляної кислоти на 1 л.
Берилій в природних водах визначають
фотометричним методом з берилоном і з алюміноном.
Для запобігання сорбції сполук берилію на стінках посуду
проби води після відбору підкислюють до рН ~ 2,0,
вводячи 1,5 мл концентрованої сірчаної кислоти на 1 л
проби.
Ванадій визначають екстракційно-фотометричним
методом. Визначенню не заважають великі кількості (20 –
40 мг) алюмінію, заліза (III), кобальту, мангану, нікелю,
торію, міді та ін. Заважають молібден (VI), титан,
цирконій, азотна кислота при концентрації понад 1 моль/л
та сильні окисники і відновники.
Вісмут в природних водах визначають
фотометричним методом з тіокарбамідом. Визначенню
вісмуту заважають іони платинових металів, сурма у
відносно великій концентрації та телур. Однак ці метали
зустрічаються рідко.
Кадмій визначають екстракційно-фотометричним
методом з дитизоном, який дозволяє визначити його вміст
від сотих часток міліграма до цілих в 1 л проби. Для
визначення кадмію при концентраціях від 0,01 до 1 мг/л
застосовують полярографічний метод.
Нікель в природних водах визначають
фотометричним методом з диметилгліоксимом при його
концентрації 0,2 – 5 мг/л або полярографічним – при
концентрації понад 0,01 мг/л. Проби консервують
додаванням 2 – 5 мл концентрованої азотної кислоти на
1 л води. Для визначення нікелю у розчиненій і
нерозчиненій формах пробу води перед консервацією
фільтрують і визначають нікель у нефільт-рованій та
профільтрованій пробах відповідно. При наявності у воді
ціанідів пробу не консервують.
Ртуть у природних водах визначають екстракційно-
фотометрично з дитизоном і безполуменевим атомно-
абсорбційним методом. Проби не консервують.
Свинець у природних водах визначають
екстракційно-фотометричним методом з дитизоном або
методом інверсійної вольтамперометрії. Проби води
консервують додаванням 3 мл концентрованої азотної
61