Page 65 - 4324

розчиненому, колоїдно-дисперсному стані та у вигляді
зависей. Співвідношення між цими формами залежить від
хімічного складу вод, величин рН та іншими факторами.
Визначення гумусових кислот проводять одразу після
відбору проб або після їх зберігання не більше 2 місяців.
Проби не фільтрують і не консервують, їх можна
зберігати у скляному і поліетиленовому посуді.
Фульвокислоти аналізують після виділення гумінових
кислот.
Карбонільні сполуки. До карбонільних сполук
належать альдегіди, кетони, кетокислоти і більш складні
поліфункціональні карбонільні речовини. У природні
води карбонільні сполуки потрапляють внаслідок
біохімічних та фотохімічних процесів трансформації
багатьох органічних сполук природного походження, а
також із стічними водами підприємств органічного
синтезу. У водах вони містяться в основному у вигляді
розчинених форм. Сумарний вміст карбонільних сполук у
водах визначають фотометричним методом.
Нафтопродукти. Нафтопродукти належать до
поширених токсичних речовин, які забруднюють
поверхневі води. Нафтопродукти в природних водах
містяться в різних формах: розчиненій, емульгованій,
сорбованій на твердих частках зависей і донних відкладів
та у вигляді плівки на поверхні води. Для визначення
нафтопродуктів найчастіше використовують метод
хроматографії. Пробу води відбирають за допомогою
батометра так, щоб не захопити нафтопродукти з
поверхневої плівки, і відразу ж екстрагують їх
тетрахлоридом вуглецю. Одержані екстракти можна
зберігати у прохолодному темному місці протягом 7-10
місяців.
Органічні кислоти є одним з найбільш поширених
компонентів природних вод різного походження і часто
складають значну частину всіх органічних речовин.
Водорозчинні органічні кислоти містяться в природних
водах як у вигляді недисоційованих молекул, так і
частково в іонній формі. Високомолекулярні аліфатичні
карбонові кислоти концентруються на поверхні розділу
фаз, а саме на колоїдних частинках і зависях. Деякі
органічні кислоти містяться в природних водах у вигляді

64