Page 64 - 4324

цирконій-алізариновим лаком або потенціометричний
метод з фторидселективним електродом. Проби
відбирають у бутлі зі спеціального скла або у
поліетиленові ємкості. Воду не консервують.
Хлор. При концентраціях хлору понад 0,1 мг в 1 л
води застосовують титриметричний йодометричний
метод. Проби води не консервують і аналіз проводять
одразу після пробовідбору.
Радіонукліди. При аналізі природних вод
визначають об’ємну радіоактивність, яка зумовлена β-
випромінюванням присутніх у воді радіонуклідів.
Природний радіоактивний фон поверхневих вод, який
40
зумовлений в основному радіонуклідами К, перебуває в
межах (0,02 – 1) Бк/л.
Визначення органічних речовин [1]. Органічні
речовини досить часто поступають у водне середовище
разом з стічними водами промислових, комунально-
побутових та сільськогосподарських виробництв. До
таких органічних речовин відносяться аміни,
амінокислоти, ароматичні вуглеводні, білки, гумусові
кислоти, карбонільні сполуки, нафтопродукти, органічні
кислоти, феноли, пестициди та синтетичні ПАР.
Амінокислоти. Визначення амінокислот проводять
за допомогою нінгідрина.
Ароматичні вуглеводні. Для визначення сумарного
вмісту ароматичних вуглеводнів (в перерахунку на
бензол) у водах використовують фотометричний метод.
Проби не консервують, зберігають на холоді і проводять
аналіз протягом доби після відбору проби.
Білки. Концентрація білків у природних водах
знаходиться в межах 50 – 1000 мкг/л. Іноді у період
інтенсивного «цвітіння» води вона зростає до 5000 мкг/л і
більше. При вмісті білків до 2500 мкг/л проби води
концентрують виморожуванням. Для визначення білків
використовують фотометричний метод.
Гумусові кислоти. До гумусових кислот належать
гумінові кислоти та фульвокислоти, які складають значну
частину органічних речовин природних вод. Головним
джерелом надходження гумусових кислот у природні
води є ґрунти, торф’яники та пил. Гумінові кислоти і
фульвокислоти містяться в поверхневих водах у
63