Page 57 - 4324

дослідженням необхідно профільтрувати або відокремити
завислі речовини за допомогою центрифуги.
Каламутність визначення важливе для оцінки
якості вод. Каламутність вимірюють на протязі доби після
відбору проби, зберігаючи у темряві, і для послаблення
біохімічних процесів у пробу додають 2 мл хлороформу
на 1 л води.
Смак води залежать від наявності в ній речовин
природного походження або речовин, які потрапляють у
воду із стічними водами. Підземні води, які містять тільки
неорганічні розчинені речовини, мають специфічний
смак, зумовлений наявністю в них сполук заліза, мангану,
магнію, натрію, калію, хлоридів та карбонатів.
Розрізняють категорії смаку (солоний, солодкий, гіркий
та кислий), присмаку (лужний, металевий, хлорний тощо)
та інтенсивність смаку (без смаку, слабкий, сильний). Для
визначення смаку питних вод використовують проби, які
бактеріологічно нешкідливі, незабруднені і нетоксичні.
Смак визначають при температурі проби в момент її
відбору, при кімнатній температурі або при 40°С.
Запах води описують словесно, а його інтенсивність
оцінюють за п’ятибальною шкалою (0 – без запаху, 1 –
дуже слабкий, 2 слабкий, 3 – помітний, 4 – виразний, 5 –
дуже сильний). Визначенню запаху заважають
сірководень або вільний хлор.
Визначення вмісту розчинених та нерозчинених
речовин [1]. Для визначення загального вмісту
розчинених і нерозчинених речовин у воді пробу
попередньо не фільтрують. Для визначення вмісту
розчинених речовин за масою пробу води фільтрують,
після чого фільтрат випарюють, а залишок висушують
при 105°С і зважують. Вміст нерозчинених речовин
знаходять як різницю між загальним вмістом всіх речовин
і вмістом розчинених. Проби води при визначенні вмісту
розчинених та нерозчинених речовин не консервують і
обробляють їх одразу ж, але не пізніше однієї доби при
визначенні зависей і не пізніше трьох діб при
встановленні загального вмісту домішок.
Зависі визначають фотометричним і
гравіметричним методами. Окисно-відновний потенціал
природних вод залежить від їх газового складу, тому його

56