Page 32 - 4324

*
де, М - будь-яка частинка, яка бере участь у зіткненні.
На висоті понад 30 км залишається процес
фотодисоціації кисню:

+
O 2 + ® O (г) + O (г) .
Каталізатором процесу утворення озону є NO:
О 3(г) + NO(г) ® NО 2(г) + О 2(г); NО 2(г) + O(г) ® NО(г) + О 2(г).
Атомарний кисень і озон здатні вступати в реакції з
різними органічними сполуками, внаслідок чого
утворюються різні вільні радикали.
У більшості випадків основна частина забруднюючих
речовин, що надходять до атмосфери, випадає на
поверхню землі на порівняно невеликих відстанях. Так,
концентрація неорганічного пилу на відстані 15 км від
джерела забруднення зменшується майже на порядок,
+
–
+
концентрація СІ , Na , К зменшується у 1,5-2 рази. Радіус
зони впливу забруднюючих підприємств складає 2-3 км (у
межах цієї зони вміст, наприклад, Cu, Zn, Pb, Sn у 3-5 разів
перевершує фоновий, а у безпосередній близькості до
джерела перевищує у 50-150 разів), а інтенсивність
випадання забруднюючих речовин зменшується
2
(наприклад, для бенз(а)пірену: до 1 км – до 18 кг/км , до
2 2
100 км – від 0,001 до 5 кг/км , 30 км – 0,003 кг/км ) [4].
Проте при віддаленні від джерела забруднення
збільшується кількість розчинних форм домішок. Умовно
виділяються три градації дальності переносу
забруднюючих речовин в атмосфері [4]: локальний - до 10
км, мезомасштабний - 10-100 км та дальній - більш 100 км
від джерела викидів.
Оксид вуглецю (СО) або чадний газ [3, 4]. СО є
3
постійним компонентом атмосфери (0,01-0,9 мг/м ;
причому в північній півкулі в 3 рази більше, ніж у
південній), але також відносить до основного її
забруднювача.
Природні джерела СО: неповне згоряння органічної
речовини, виділення живими організмами, вулканічні і
болотяні гази, лісові та степові пожежі. Незначна кількість
СО утворюється внаслідок вулканічної діяльності та
окислення СН 4 в тропосфері за участю озону О 3 і вільних
-
радикалів ОН :

31