Page 37 - 4324

ЛЕКЦІЯ 13
МЕТОДИКА АНАЛІЗУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Особливості аналізу повітря [1]. У повітряному
басейні перебуває багато неорганічних і органічних сполук
природного та антропогенного походження у газо- і
пароподібному стані та у вигляді рідких і твердих
аерозолем. Їх вміст у повітрі незначний і вимірюється на
3
3
рівні мг/м та мкг/м . Виключення становлять О 2, Ar, CO 2
та пари води. Величина основних компонентів
атмосферного повітря є незмінною, тому їх визначення не
проводиться. Мікродомішки токсичних речовин у повітрі
визначають у процесі відбору проб для аналізу.
Концентрація токсичних речовин в атмосферному
повітрі залежить від характеру джерел забруднених,
метеорологічних умов та топографічних факторів. При
визначенні місць відбору проб повітря найбільш суттєвими
факторами є промислові викиди газів та аерозолей через
димоходи та потужні вентиляційні системи, а також
вихлопні гази автомобілів, напрямок та швидкість вітру.
При відборі проб повітря необхідно також враховувати
температурну інверсію, барометричний тиск, вологість
повітря, рельєф місцевості та відстань від джерела
забруднення і його висоту. Для ефективного санітарно-
хімічного контролю за станом атмосферного повітря проби
для аналізу необхідно відбирати в зонах найбільш
інтенсивного забруднення. Рекомендовано також на
кожній точці відібрати не менше 5 проб.
Спосіб відбору проб залежить від агрегатного стану
токсичних домішок у повітрі. У деяких випадках один і
той самий інгредієнт може мати різний агрегатний стан,
що можна визначити за леткістю.
При аналізі повітря проби відбирають переважно
аспіраційним способом, пропускаючи повітря через
поглинальну систему – рідкі поглиначі, тверді сорбенти
або фільтруючі матеріали. Мінімальна концентрація
токсиканта, яку можна визначити.
Підготовка проби повітря для аналізу полягає в тому,
що за наявності твердих аерозолів їх відокремлюють за
допомогою фільтрів, на яких парогазуваті речовини не
затримуються, і потім проводять газохроматографічний
36