Page 28 - 4324

концентрація досить сильно змінюється протягом доби.
Кислотні опади [3, 4, 5]. До кислотних опадів
відносяться кислотний дощ, кислотний сніг, кислотний
град, кислотний туман, кислотні відклади, кислотна роса.
Вперше термін “кислотний дощ” був введений
англійським хіміком Робертом Ангусом Смітом у 1872 р.
[3, 4]. Основним антропогенним джерелами надходження
SO 2 і NO 2 в атмосферне повітря є ТЕС, автотранспорт,
металургійна та хімічна галузі промисловості. Кислотні
дощі утворюються в результаті надходження в атмосферу
SO 2 і NO 2, HCl, HF. Проте викиди HCl і HF мають
локальний характер, а SO 2 приводить до утворення
кислотних дощів в глобальних масштабах. рН кислотних
дощів становить < 5,6, як правило, коливається в межах
3,5 – 4,5.
Лужні опади [3] мало вивчені, проте було
встанровлено дослідженнями, які проведені в м. Белгород
(РФ), осади з лужною реакцією становили – 50 %, майже з
нейтральною – 33 %, кислою – 17 %. Передбачається, що
виникнення лужних осадів пов’язане з підприємствами
будівельної промисловості, які використовують
випалювання крейди:
CaCO 3 → CaO + CO 2.
CaO, вступаючи в реакцію в атмосфері , створює
лужну реакцію атмосферних опадів [3]:
CaO + H 2O → Са(ОН) 2
“Озоновий дощ” – явище, пов’язане з шаром озону,
який постійно руйнується і відновлюється. Максимальної
концентрації озон досягає на висоті приблизно 30км. В
атмосфері концентрація озону зменшується з висотою.
Озонова “діра” – простір в озоносфері з
пониженням концентрації озону до 50 %. Виникнення
озонових “дір” у високих широтах пояснюється тим, що
-
у більш низьких широтах Cl , який відповідає за
руйнування стратосферного азоту, блокується метаном.
Озоновий шар руйнується під дією високих концентрацій
N 2O, CH 4, CO.
Парниковий ефект [3, 4]. Парникові гази – це гази,
які створюють в атмосфері екран, затримуючий
інфрачервоні промені, які в результаті нагрівають

27