Page 188 - 4317

незмінними, і тому рівень виробничого левериджу є сталою величиною: приріст
обсягу реалізації на 1% збільшує прибуток на 1,47%.
Підприємницький ризик характеризується невизначеністю в одержанні у
майбутньому прибутку від операційної діяльності і зумовлюється впливом
сукупності чинників: коливаннями вартості матеріально – технічних ресурсів,
зміною цін на продукцію (роботи, послуги) підприємства залежно від зміни
кон'юнктури ринку, коливань попиту на продукцію (роботи, послуги) підприємства,
зниження конкурентоспроможності продукції.
Характер прояву впливу зазначених чинників залежить від галузі
господарювання, розвитку ринку певного виду продукції (робіт, послуг). Окремі
чинники певною мірою регулють обсяги реалізації, ціни на продукцію (роботи,
послуги), собівартість одиниці продукції (робіт, послуг).
Вагому частину сукупних господарських ризиків підприємства становлять
фінансові ризики. Їх рівень збільшується при нарощуванні обсягів фінансової
діяльності. Фінансовий ризик виникає при певній структурі джерел покриття
капіталу підприємства і стосується передусім акціонерів, які володіють звичайними
акціями, оскільки впливає на доходність звичайних акцій.
Капітал підприємства є основним джерелом формування доходу його
власників, забезпечує необхідний рівень добробуту у поточному періоді та на
перспективу. У поточному періоді частина капіталу спрямовується на забезпечення
потреб суб'єкта господарювання, а інша частина, яка залишається у розпорядженні
підприємства, може бути використана ним у наступних звітних періодах.
За джерелами формування капітал підприємства, як вже зазначалося,
поділяється на власний та залучений. Власний капітал належить суб'єкту
господарювання на правах власності і використовується ним для формування
частини активів. Залучений капітал являє собою суму коштів для фінансування
розвитку підприємства, залучених на умовах повернення. Такі кошти підлягають
поверненню у передбачені терміни і є зобов'язаннями підприємства перед
юридичними та фізичними особами.
Ризики, що супроводжують фінансову діяльність підприємства, досліджують
на основі розрахунку рівня фінансового левериджу. Фінансовий леверидж можна
визначити як потенційну можливість впливу на формування прибутку на основі
зміни обсягу та структури довгострокових пасивів за рахунок залучених джерел –
довгострокових позик та займів. При збільшенні обсягів залучення коштів, особливо
тих, за користування якими підприємство сплачує відсотки, зростає рівень
фінансового левериджу.
Показник, який відображає рівень додаткового прибутку на власний капітал,
має назву ефекта фінансового левериджу. Його розрахунок здійснюється за
формулою:
Е = (ЗК ÷ ВК) × (ДА – ПК) × (1 – РП),
де Е – ефект фінансового левериджу;
ЗК – сума залученого капіталу;
ВК – сума власного капіталу;
ДА – рівень доходності активів;

188