Page 186 - 4317
P. 186

7.4. Взаємозв'язок структури капіталу та підприємницького ризику.

                 Формування та розміщення капіталу суб'єкта господарювання тісно пов'язане
         з  підприємницьким  ризиком.  Структура  капіталу  показує,  на  якому  переважно
         капіталі  працює  підприємство  –  власному  чи  залученому.  Так,  якщо  у  обсязі
         капіталу  вагому  частку  займає  власний  капітал,  величина  якого  збільшується  у
         динаміці, то структура капіталу не несе в собі значного ризику для інвесторів. Для
         підприємств,  які  функціонують  в  умовах  розвинених  ринкових  відносин,
         нормальним  положенням,  що  забезпечує  досить  стабільний  стан  фінансів,
         вважається,  як  вже  зазначалося,  співвідношення  власних  джерел  до  загальної  їх
         суми  на  рівні  не  менше  50%.  У  теорії  та  практиці  питання  оптимального
         співвідношення  власного  та  залученого  капіталу  не  має  однозначної  відповіді.
         Кожне  підприємство  визначає  його  у  взаємозв'язку  із  структурою  основного  та
         оборотного  капіталу,  швидкістю  оборотності  оборотних  активів,  динамікою
         фондовіддачі.
                 Оцінка ризику підприємства на етапах пошуку шляхів оптимізації структури
         капіталу  здійснюється  з  використанням  показників  левериджу.  Так,  виробничий
         леверидж оснований на урахуванні залежності прибутку від основної діяльності від
         зміни обсягів продажу та рівня умовно – постійних витрат у собівартості продукції.
         Чим вищою є частка постійних витрат у сумі витрат, віднесених на продукцію, тим
         вищий при інших рівних умовах підприємницький ризик.
                 У періоди спаду виробництва операційний прибуток суб'єктів господарювання
         з високим рівнем постійних витрат більш чутливий до змін ринкової кон'юнктури та
         обсягів  реалізації  продукції  (товарів,  робіт,  послуг).  При  зменшенні  обсягів
         продажу, сума змінних  витрат підприємства має  тенденцію до зниження, а рівень
         постійних витрат у собівартості одиниці продукції – до нарощування.
                 Рівень виробничого левериджу розраховують за формулою:

                 Л в = Т ∆у П ÷ Т ∆у Q,
                 де  Т ∆у  П  –  темп  приросту  прибутку  від  реалізації  продукції  (товарів,  робіт,
         послуг),
                 Т ∆у Q – темп приросту обсягів чистої реалізації.

                 Розглянемо приклад розрахунку рівня виробничого левериджу (табл. 47).






















                                                           186
   181   182   183   184   185   186   187   188   189   190   191