Page 180 - 4317

величину. Приріст власних і прирівнених до них пасивів відбувся значною мірою за
рахунок інших власних джерел, а зменшення обсягу залучених джерел формування
майна пояснюється значним скороченням величини кредиторської заборгованості за
товари, роботи, послуги (на 126 тис. грн.) та інших поточних зобов'язань (на 154 тис.
грн.).
Коефіцієнт власності (автономії) у першому варіанті становить 0,5, а в
другому – 0,55, відповідно, коефіцієнт залучених коштів – 0,5 та 0,45.
Для глибокого розуміння процесів формування та зміни джерел капіталу
необхідно більш детально їх вивчати на основі проведення аналізу спрямування
різних видів джерел на покриття окремих видів майна підприємства. Порівняння
активів та пасивів підприємства дає можливість зробити висновки про ефективність
фінансової політики за період, що досліджується. Для вирішення цього завдання
необхідно дослідити деталізацію необоротних та оборотних активів підприємства,
внутрішніх та зовнішніх джерел фінансування як на певну дату, так і станом на
прогнозований період розвитку суб'єкта господарювання.
Об'єктами аналізу використання капіталу є види майна, які мають натурально
– речову форму, цінні папери, капітальні та інші витрати, грошові кошти та засоби у
розрахунках. Прогнозується їх склад та структура, показники оборотності, тому що
стан фінансів підприємства залежить від швидкості обороту капіталу, що
призводить до притоку грошових коштів.
В процесі стратегічного аналізу по основному капіталу можуть бути виділені
наступні групи:
- матеріальний фонд;
- нематеріальні активи;
- фінансовий капітал (довгострокові фінансові вкладення).
По оборотному капіталу можна виділити:
- виробничі запаси;
- витрати;
- готову продукцію;
- грошові кошти;
- засоби у розрахунках.
Висока питома вага основних засобів у загальній структурі капіталу
підприємства є свідченням можливого ризику заморожування капіталу або його
втрати у зв'язку з фізичним та моральним зносом основних засобів, що у кінцевому
рахунку підвищує ризик неліквідності.
Співвідношення основного та оборотного капіталу визначається галузевими
особливостями, рівнем автоматизації виробництва, конкретними умовами роботи
підприємства, його інвестиційною політикою. Проте слід враховувати, що достатньо
висока частка оборотного капіталу здатна приносити більшу масу прибутку, а отже,
підвищувати потенціал ліквідності підприємства. Чим меншою є частка основного
капіталу, яка забезпечує успішне функціонування суб'єкта господарювання, тим
меншими при інших рівних умовах є амортизаційні відрахування у складі
собівартості продукції. Це зменшує підприємницький ризик при ускладненій
реалізації продукції.

180