Page 176 - 4317

- довгострокові кредити банків;
- інші довгострокові фінансові зобов'язання;
- відстрочені податкові зобов'язання;

- інші довгострокові зобов'язання.
Поточні зобов'язання включають:
- короткострокові кредити банків;
- поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями;
- короткострокові векселі видані;
- кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;
- поточну заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за
розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних платежів, за
розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з
учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків;
- інші поточні зобов'язання.
Відповідно до П(С)БО 2 “Баланс” зобов'язання класифікуються як поточні,
якщо вони будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або
протягом 12 місяців починаючи з дати балансу. Усі інші зобов'язання вважаються
довгостроковими.
В ході проведення аналізу виявляють тенденції зміни власного оборотного
капіталу, обсягів та питомої ваги кредитів банку, не погашених у строк, складу та
структури поточних зобов'язань.
Для визначення цілей і сфер застосування капіталу підприємство має
поставити конкретні завдання, основані на відповідних розрахунках. Вони можуть
бути кількісними, наприклад, реалізація певної кількості продукції (робіт, послуг), а
у фінансовій сфері підприємство може поставити завдання досягти певного рівня
коефіцієнтів прибутковості або коефіцієнтів заборгованості. Завдання підприємства
можуть бути і якісними – наприклад, підтримання високого рівня науково –
дослідницьких робіт. Отже, стратегія підприємства загалом, та структури джерел
формування капіталу зокрема, повинна розроблятись на основі визначеної мети,
сфери застосування капіталу, поставлених завдань.
Стратегія являє собою передбачення. Вона показує, яким підприємство може
стати у майбутньому і як цього досягти. Стратегічне планування розглядається як:
- функція управління;
- вибір із кількох варіантів кращого в умовах невизначеності та ризику;
- поведінка юридичної особи під впливом дії чинників внутрішнього та
зовнішнього характеру.
При розробці стратегії структури джерел формування капіталу виникає
потреба у прогнозуванні середніх темпів зростання обсягу фінансових ресурсів, які
формуються із власних джерел, мінімально допустимої частки власного капіталу у
загальному обсязі капіталу підприємства, індекса доходності власного капіталу
підприємства, коефіцієнта співвідношення вартості необоротних та оборотних
активів, показників ліквідності (передусим коефіцієнта покриття).
Базовими критеріями дослідження структури джерел формування капіталу
підприємства є основні показники фінансової стійкості: коефіцієнти автономії,

176