Page 172 - 4317

підприємства доцільно здійснювати не лише за рахунок власних коштів, а й
залучених. До складу залучених коштів входять довгострокові та поточні
зобов'язання, формування яких в умовах відносно невисоких цін на фінансові
ресурси дасть можливість підприємству підвищити рентабельність власного
капіталу.
Необоротні активи підприємства представлені основними засобами,
нематеріальними активами, довгостроковими фінансовими інвестиціями,
довгостроковою дебіторською заборгованістю, іншими необоротними активами. В
галузі сільського господарства обсяг необоротних активів формується з
урахуванням вартості земельних угідь. Важливою складовою необоротних активів є
основні засоби, сутність яких ототожнюється з поняттям “основний капітал” –
складова продуктивного капіталу, що бере участь у процесі виробництва та
переносить свою вартість на новостворений продукт частинами (у вигляді
амортизаційних відрахувань).
У складі основного капіталу виділяють активну та пасивну частини.
Активною частиною основного капіталу є засоби, за допомогою яких виробники
впливають на предмети праці (виробниче обладнання, машини тощо). Пасивний
капітал створює загальні умови для здійснення виробничого процесу (виробничі
будівлі та споруди тощо).
До складу оборотних активів входять запаси, векселі одержані, дебіторська
заборгованість за товари, роботи, послуги, дебіторська заборгованість за
розрахунками, інша поточна дебіторська заборгованість, поточні фінансові
інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти, інші оборотні активи підприємства.
Оборотний капітал повністю вичерпує свою функцію у виробництві і переносить
свою вартість на готову продукцію протягом одного виробничого циклу.
Тобто, основними відмінностями між основним та оборотним капіталом є
тривалість обороту, спосіб перенесення вартості на готову продукцію (товари,
роботи, послуги) та збереження уречевленої форми у виробничому процесі.
Поділ капіталу за роллю у створенні доданої вартості на постійний та змінний
обумовлюється тим, що додана вартість формується лише його змінною частиною –
вартістю робочої сили (“людського капіталу”, під яким розуміють набуті знання,
навички тощо). Постійний капітал включає в себе основний та оборотний капітал.
Раціональне використання підприємством капіталу обумовлюється його
функціонуванням у виробничому процесі. Зокрема, до нефункціонуючого капіталу
належать залежалі запаси та невикористовувані основні засоби, щодо яких виникає
необхідність залучення у виробничий процес або ж продажу.
Економічна діяльність суб'єктів господарювання являє собою безперервний
процес створення продукту, його продажу та придбання матеріально – технічних
ресурсів, що знаходить своє вираження у кругообороті капіталу.
У процесі кругообороту капітал проходить три стадії:
1) інвестування капіталу в грошовій формі в оборотні та необоротні активи,
перетворення його у “продуктовий капітал”;
2) перевтілення виробничого капіталу в товарну форму у процесі
виробництва продукції (товарів, робіт, послуг);

172