Page 262 - 4303
P. 262

зовнішній частині згину труби охолоджують водою або повітрям.

                  Нагрівання  труб  пальником  або  в  печах  не  може  бути
            рівномірним  і  стійким,  к.к.д.  таких  установок  низький,  а  печі
            займають велику площу. Тому у вітчизняній та зарубіжній практиці
            застосовують  способи  згинання,  в  яких  нагрівачем  служить

            високочастотний  індуктор.  Для  трубопроводів  з  високими
            параметрами            робочого        середовища           технологічний           процес
            виготовлення  криволінійних  дільниць  труб  на  станках  з

            індукційним  нагрівом  включає  такі  операції:  розмітку,  механічне
            різання  заготовок,  розмітку  під  згинання,  згинання  і  контроль
            зовнішньої поверхні згину дефектоскопією.
                  Суть  процесу  полягає  в  дії  на  вузьку  нагріту  зону  труби  1

            (рис. 7.36, б) згинаючих зусиль. Труба з певною швидкістю залежно
            від  матеріалу,  товщини  стінки,  діаметру  труби,  радіусу  згину
            безперервно  пересувається  через  індуктор  2,  нагріваючись  до

            високої температури.
                  На  відміну  від  звичайних  методів  гарячого  згинання  при
            індукційному  нагріванні  ділянка  згину  більш  пластична.  Нагріта
            зона,  в  якій  текучість  металу  наступає  за  напруг,  приблизно

            в 5-7 раз менших, ніж у не нагрітих, згинається під дією момента,
            прикладеного  до  труби.  Ділянка   труби,  яка  розташована  в  зоні

            нагрівання,  охолоджується  водою  або  повітрям.  У  результаті
            місцевого  нагрівання,  здеформована  пластична  ділянка  перебуває
            між  двома  жорсткими  ділянками  з  більш  низькою  температурою,
            які  при  згинанні  труб (без  застосування  наповнювача  або  дорна)

            запобігають  утворенню  овальної  форми  перерізу  і  появи  гофр.  У
            процесі  згинання  зона  нагрівання  зміщується  вздовж  осі  труби,  а
            згини, сумуючись, утворюють задану кривизну.

                  Місцеве  індукційне  нагрівання  має  у  порівнянні  з  іншими
            методами  нагрівання  такі  переваги:  дозволяє  швидко  підняти
            температуру  і  нагріти  метал  на  всю  товщину  стінки  в  заданому
            режимі, а також мати постійну температуру на всій ділянці згинання.

                  Відомий  метод  гарячого  згинання  труб,  коли  здійснюється
            місцеве  нагрівання  внутрішньої  або  зовнішньої  частини  згинання
            (рис. 7.36, в). При цьому створюється певний перепад температур у

            поперечному перерізі труби і місці згинання. У результаті переріз
            труби зменшується. При місцевому нагріванні труби можна згинати
            так, щоб не було складок, або спеціально згинати їх із складками
            (рис. 7.36, д).


                                                         262
   257   258   259   260   261   262   263   264   265   266   267