Page 257 - 4303

Для зменшення зусилля переміщення труби здійснюється по

роликових опорах, встановлених на рамі станка і ложементі упору.
Під час згинання труби роликова опора, встановлена на ложементі
упору, опускається і таким чином не сприймає реактивних
навантажень. Щоб запобігти цьому, ділянку тонкостінної труби, що

перебуває в зоні ложементу від можливої деформації
(сплющування) при згинанні упорні ложементи обладнують
спеціальними захватами з круговими опорними контурами. Після

встановлення упорного ложемента в робоче положення труба
затискається на ньому захватами з допомогою гідравлічних
циліндрів.
Гнуття тонкостінних труб ускладнюється можливістю втрати

місцевої стійкості форми їх стінок у зоні стиску з утворенням гофр
та вм'ятин. Для ліквідації цього негативного елементу застосовують
гідравлічні або пневматичні ростисні елементи – дорни, які

вводяться всередину труби на початку її формування.
Для згинання тонкостінних труб великого діаметра,
використовують три типи дорнів. Дорн першого типу складається із
ряду розтискуючих механізмів, з'єднаних її повздовжньому

напрямку в одне ціле гнучкими елементами. Віддаль між
розтискуючими механізмами визначають

l = (0,5 – l)·D. (7.70)

Для запобігання внутрішньої поверхні труби при згині
поздовжні гнучкі елементи покривають еластичним матеріалом.

Існують три різні схеми розтискуючих механізмів:
а) корпус, що переходить у циліндричну поверхню
(рис. 7.35, а. І), на яку опираються механізми розтискування;

б) корпус (рис. 7.35, а, II), на який опираються розтискувачі;
в) механізм зонтового типу.
Дорн другого типу складається із розтискуючих механізмів,
виконаних у вигляді двох півдисків (рис. 7.35, б), які розтискуються

механізмом зонтового типу. При цьому півдиски з'єднані в
поздовжньому напрямку гнучкими елементами, покритими
еластичним матеріалом (рис. 7.35, б, І) або замість еластичного

покриття на гнучких елементах можуть бути змонтовані
порожнисті еластичні рукави, в яких є рідина або газ. Підтримуючу
стінку труби дорна монтують із листових ресор (рис. 7.35, в), які
випрямляються після згинання.

257