Page 166 - 4290

накопичуватись у водах і при вивітрюванні натрієвих польових
шпатів в умовах окисної обстановки на земній поверхні. У
вулканічних областях вона утворюється за рахунок надходження
глибинного вуглекислого газу.

Відмінність лужних вод кори вивітрювання і вод, що
дренують знесолені породи, від лужних вод нафтоносних
відкладів полягає в тому, що перші є прісними, а у їх сольовому

складі переважає гідрокарбонат кальцію, а інші – мінералізовані і
у їхньому сольовому складі переважає, зазвичай, хлорид натрію.
Наявність соди у водах розглядається як показник
нафтогазоносності за умови, що ці води не приурочені до кори

вивітрювання, зон розвитку солонців, вулканічних районів і
вугільних родовищ. Відсутність соди у водах для оцінки
нафтоносності значення не має, тому що для нафтових родовищ

найбільш характерні тверді води.
У водах нафтових родовищ зустрічаються важкі метали –
ванадій, нікель та ін.

Відсутність цих металів характерна для вод зони контакту з
нафтами. Самі нафти концентрують згадані компоненти в
значних кількостях, а глибинні води нафтоносних областей

збагачені ними відносно.
Газовий склад вод нафтових і газових родовищ. Для вод
нафтових і газових родовищ найбільш характерні вуглеводневі
гази метанового гомологічного ряду (етан, пропан, бутан,

пентан), а також азот і вуглекислий газ.
Гомологи метану (етан, пропан, бутан, пентан) надходять у
води з нафт, тому їх можна вважати надійними показниками

нафтогазоносності. У той самий час варто пам'ятати, що
гомологи метану спостерігаються не у всіх водах нафтових і
газових родовищ.
Специфічний компонент нафтових вод – вуглекислий газ.

Він добре розчиняється у воді, проте у складі розчинених газів
домінує рідко. Значні концентрації вуглекислого газу
спостерігаються лише там, де нафти порівняно недавно

окислилися.
Високий вміст вуглекислого газу характерний для
підземних вод молодих складчастих областей. Добре ізольовані

глибинні води нафтоносних областей мають низькі величини

159