Page 161 - 4290
P. 161

Одним  із  показників  наявності  у  воді  ОР  є  вміст
                  органічного  вуглецю  (С )  і  органічного  азоту.  Про  наявність
                                                    орг
                  органіки  судять  і  за  бітумною  частиною  ОР,  тобто  за  тими
                  компонентами,  які  розчиняються  в  нейтральних  розчинниках  –

                  хлороформі, петролейному ефірі та ін.
                         Виділяють  такі  групи  індивідуальних  органічних  сполук:
                  органічні кислоти (нафтенові, гумінові, жирні), їхні солі (мила),

                  феноли,  ароматичні  вуглеводні  (зокрема,  бензол),  а  також  різні
                  ефіри і спирти.
                         Під  нафтеновими  кислотами  розуміють  органічні  аніони,
                  лише частину яких складають нафтенат-іони. Нафтенові кислоти,

                  виділені з вод, мають кислотні числа переважно від 250 до 330,
                  що  вказує  на  наявність  у  них  10-15 атомів вуглецю.  Нафтенові
                  кислоти        визначаються           формулами           від     С Н СООН             до
                                                                                      9
                                                                                          17
                  С Н СООН  (загальна  формула  С H                    2n-1 СООН).  Очевидно,  що
                         27
                    14
                                                                    n
                  серед  кислот  з  числом  атомів  вуглецю  14  і  15  є  біциклічні
                  нафтенові  кислоти  із  загальною  формулою  С H                            2n-3 СООН.
                                                                                           n
                  Спостерігається  наявність  у  водах  також  іонів  і  більш
                  низькомолекулярних  нафтенових  кислот,  які  характеризуються
                  кислотними  числами  340-430.  Такі  кислоти  мають  формули

                  С H СООН+С H СООН. Їхні іони зустрічаються у водах значно
                        11
                    6
                                       8
                                          15
                  рідше.
                         Вміст  нафтенових  кислот  у  нафтових  водах  найчастіше
                  складає  десятки  міліграмів  на  1  л,  але  відомі  і  великі
                  концентрації.  Підвищеними  концентраціями  характеризуються
                  лужні  води.  У  твердих  водах,  що  містять  багато  кальцію,
                  нафтенат-іони випадають із розчину у вигляді кальцієвих солей.

                         Вміст  ОР,  розчинених  у  підземних  водах,  коливається  від
                  0,05  до  200  мг/л,  тобто  в  дуже  широких  межах.  Вміст
                  органічного азоту змінюється від 0,03 до 18,8 мг/л.
                         Бітумна  частина  розчинених  ОР  найбільш  пов'язана  з

                  нафтовмістом.  Підвищені  концентрації  водорозчинних  бітумів
                  спостерігаються в нафтоносних пластах, причому максимуми їх
                  відзначені в безпосередній близькості від покладів нафти.

                         Феноли вперше виявлені в нафтових водах Грінбергом І. В.
                  у     1947      р.     Кількісно        їх     визначили         Барс      Е.     А.     і
                  Александрова  Т.  І.  в  1960  р.  Зазвичай,  вміст  фенолів  не

                  перевищує декількох міліграм, а то і десятих часток міліграма на





                                                              154
   156   157   158   159   160   161   162   163   164   165   166