Page 167 - 4290

вмісту вуглекислого газу. У той самий час, такий газовий
компонент, як азот, має максимальні концентрації у водах
глибинних нафтоносних горизонтів у застійних умовах. Азот
підземних вод генетично різнорідний: він може бути

атмосферного і біогенного походження (завдяки розкладанню ОР
в породі – біогенний або безаргонний азот). Біогенний азот може
бути пов'язаний з вуглеводнями.

Для визначення відносної частки повітряного і біогенного
азоту в їх суміші використовують величину відношення аргону
до азоту (коефіцієнт Савченко В. П.): (Аr100)N . Для повітря
2
цей коефіцієнт дорівнює 1,18%; для підземних газів він завжди
нижче, що зумовлено домішками безаргонного азоту в надрах, у
той час як аргон має, в основному, повітряне походження. Отже,

чим менший аргон-азотний коефіцієнт, тим більша частка азоту в
суміші є біогенною. Якщо в повітрі відношення
(Аr  100)N = 1,18 %, то у водному розчині (з огляду на
2
відношення коефіцієнтів розчинності (Аr, N , дорівнює 2,25)
2
воно складає 2,68 %: (Аr  100)N = 1,18  2,25 = 2,68.
2
Савченко В. П., вважаючи, що аргон має чисто повітряне

походження, довів, що значення аргон-азотного коефіцієнта
менше 2,68% може бути тільки при надходженні у води
біогенного (безаргонного) азоту. Вміст біогенного азоту в складі

водорозчиненого газу N 2 біог. =(Аr100)/(N 2,68).
2
Сірководень не переважає в складі розчинених газів. Але
завдяки високій розчинності (у 3 рази більшій, ніж у

вуглекислого газу) його вміст у воді буває значним.
Сірководень властивий нафтоносним горизонтам, які
перебувають у зонах затрудненого водообміну. Його поява у
водах обумовлена, головним чином, відновленням сульфатів вод,

а в деяких випадках – розкладанням сірчистих компонентів нафт.
Частина його утворюється при відновленні сульфатів
задопомогою метану у вугленосних відкладах і торфовищах.

Реагуючи з окисними мінералами, сірководень може
зникати з вод. Тому глибинні застійні води, у яких відновлення
сульфатів припинилося, зазвичай позбавлені сірководню.

160