Page 65 - 4279

Зв'язок між періодом піврозпаду Т і сталою розпаду
1/2
ілюструється формулою:
ln2 0,693
Т   , (6.17)
1/2
 
Кількість ядер, що розпалися за час t, можна знайти за
формулою:
-λt
ΔN = N – N = N (1 - e ) , (6.18)
0
0
При роботі з радіоактивними речовинами важливим
параметром часто є не їх загальна кількість, а кількість
випромінюваних частинок (яка пропорційна кількості атомів, що
розпадаються). Тому вводиться таке поняття, як активність.

Активність А радіоактивного джерела - кількість
радіоактивних розпадів, що відбуваються в джерелі за одиницю
часу. Тобто чим більше радіоактивних перетворень зазнають

атоми певного радіонукліда за одиницю часу, тим більша його
активність.
Якщо в джерелі за час dt розпадається dN атомів, то:
dN
A   N , (6.19)
dt
де  — стала розпаду;
N — число атомів радіоактивного ізотопу,

m N
N  A , (6.20)
M
де m-маса ізотопу;
M - його молярна маса;

N -число Авогадро.
A
Одиниця активності в системі СІ - бекерель (Бк).
Позасистемна одиниця активності - кюрі (Кі).

Активність джерела з часом зменшується за законом:
A A e 0   t  , (6.21)

де А - активність у початковий момент часу (t = 0);
0
А - активність у момент часу t.
Для характеристики зараженості об’єктів
використовують величини питомої, об’ємної і поверхневої

активності.
Активність радіоактивного джерела, що припадає на
одиницю його маси, називається питомою масовою активністю

А .
m

65