Page 60 - 4279

2
– 1 Kі/км приводить до еквівалентної дози 0,8 мЗв/рік,
– 1 мкР/годину приводить до еквівалентної дози
0,05 мЗв/рік.
Відповідно до Норм радіаційної безпеки для людини

встановлені гранично допустимі дози опромінення - ГДД, що
диференційовані за окремими органами і тканинами людини.
ГДД (Д ) – це найбільше значення індивідуальної
гр
еквівалентної дози за календарний рік, при якому рівномірне
опромінення протягом 50 років не може викликати погіршення
стану здоров’я, яке виявляється сучасними методами,
Д = Д еквів· T , (6.10)
гр
де Т – час дії.
Встановлено різні ГДД у берах для трьох категорій
опромінення:

А - професійне опромінення осіб, що працюють
безпосередньо з джерелом іонізуючих випромінювань;
Б - опромінення осіб, що працюють у приміщеннях,

суміжних з тими, у яких ведуться роботи з радіоактивними
речовинами і джерелами іонізуючих випромінювань;
В - опромінення населення усіх вікових категорій.

Санітарними нормами також нормуються заходи: терміни
медичних оглядів, перелік протипоказань для роботи з
радіоактивними речовинами й ін.
Види радіоактивного опромінення.

Розрізняють зовнішні і внутрішні опромінення.
Зовнішні - джерело радіації розташовується поза організмом
людини (робота на рентгенівських апаратах, прискорювачах).

Внутрішні - при проникненні радіоактивної речовини
усередину організму.
Види захисту від зовнішнього радіоактивного опромінення
Захист від іонізуючих випромінювань складається з

комплексу організаційних (інструктаж, інструкції, обмеження
часу перебування персоналу й ін.) і технічних (екранування)
заходів.

Захист від зовнішнього опромінення досягається:
– захистом кількістю – зменшенням потужності джерел до
мінімальних розмірів;

– захистом часом – зменшенням часу опромінення;

60