Page 64 - 4279

Радіоактивні відходи підлягають захороненню, що
здійснюється централізовано для окремих областей, районів і
населених пунктів.
Відходи з радіоактивними речовинами, що мають період

напіврозпаду не більш 15 діб, витримуються в сховищах до
зниження їхньої активності, що не перевищує ГДК у воді
відкритих водойм більш ніж у 100 разів. Потім тверді відходи

викидають загальноприйнятим способом, рідкі - через
каналізацію.
Відходи радіоактивних речовин з періодом напіврозпаду
більш 15 діб захороняють у спеціальних бетонних могильниках,

які розташовані під землею не ближче 20 км від міст, бажано в
лісі у районі глинистих ґрунтів. Пункти поховання оточуються
санітарно-захисною зоною не меншою 1 км у діаметрі,

відгороджують і постійно охороняють.
Ефективний період напіввиведення радіоактивної речовини
з організму людини Т – час протягом якого кількість
еф
радіоактивного елемента зменшується вдвічі за рахунок
радіоактивного розпаду та біологічного виведення:

T Т 
1 б
Т  2 , . 6 ( 15 )
еф
Т  T
1 б
2
де Т – період напіврозпаду – час, за який розпадається
1/2
половина атомів радіоактивного елемента;
Т – період біологічного напіввиведення – час, протягом
б
якого кількість радіоактивного елемента зменшується вдвічі
внаслідок фізіологічного обміну.
Кількість радіоактивних атомів певного радіонукліда
зменшується з часом за експоненціальним законом (період

напіврозпаду) (формула 6.16).
N  N  e  t  , (6.16)
0
де N - кількість ядер, що залишилися до моменту часу t;
N - кількість ядер у початковий момент часу (t = 0);
0
d - кількість ядер, що розпалися за малий інтервал часу dt;

 - стала радіоактивного розпаду (імовірність розпаду ядра
за одиницю часу).
Для характеристики швидкості розпаду не завжди

користуються сталою розпаду, а частіше періодом піврозпаду.

64