Page 46 - 4272

Наприклад, "Годинник - це прилад для вимірювання часу" і це є його
суттєва ознака. Те, з якого матеріалу він виготовлений і який за розмірами -
це другорядні ознаки. Настінний, на руку, золотий циферблат, металічний,
пісочний годинник.
Тому розвиток мислення людини пов'язаний з мовою, мовленням,
називанням предметів, історичним розвитком суспільства, розвитком науки
і культури. Отже, змістовий компонент мислення означає, що людина
думає про щось конкретне, має предмет для обдумування.
- функціонально-операційний компонент. Мислення - це процес
ідеальної взаємодії суб'єкта пізнання з оточуючою дійсністю. Мисленнєві
операції: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування,
класифікація, систематизація, конкретизація. Кожна операція має свої
функції. Наприклад, аналіз - це поділ в уяві цілого на частини, елементи,
ознаки.
- цілемотиваційний - мислення актуалізується під впливом мети,
проблемної ситуації. Мислення притаманне конкретній особистості - яка
має свої властивості, потреби та інтереси. Предметом мислення, змістом
мислення стає лише те, що цікавить людину. Те, що байдуже для індивіда -
вона не обдумує і процес мислення не запускається.
Функції мислення:
1. Розуміння - з'ясування способу та умов виникнення певного явища.
2. Розв'язання проблем і задач - мислительний процес виникає в
проблемній ситуації, коли людина не має очевидного рішення з якогось
приводу.
3. Цілеутворення - створення нових цілей, постановка проміжної та
кінцевої мети діяльності.
4. Рефлексія - самопізнання, це діяльність суб'єкта, що спрямована на
усвідомлення способів та дій власного пізнання.
Види мислення:
1. За критерієм змісту мислення розрізняють:
- наочно-дійове (здійснюється в конкретній ситуації і його результатом є
рухова дія. дитина бавиться іграшками);
- наочно-образне (художні образи, уявлення різних предметів);
- абстрактне (оперує поняттями, судженнями, грунтується на законах
логіки).

46