Page 14 - 4272

психічний світ людини психологія
розглядає як живий, неперервний
процес, який формується та
розвивається, породжує деякі
продукти чи результати.
З часів Декарта аж до XX сторіччя душу людини ототожнювали з її
свідомістю. Але насправді вона ширша від свідомості, бо усвідомити ми
можемо лише малу кількість душевних явищ. У філософії проблему
несвідомого піднімали Г. Лейбніц, А. Шопенгауер та Е.Гартман, серед
психологів першим звернувся до цієї проблеми 3.Фрейд. Він започаткував
не лише класичний психоаналіз, але й традицію глибинної психології
взагалі. Дослідження ірраціональної сторони психіки повернуло мисленню
його справжню роль у житті душі. Мислення - це лише один з пізнавальних
процесів, одна з важливих психічних функцій, яка не може сама по собі
визначати субстанційність людської психіки.
У психології наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. починають
використовувати поняття самосвідомості та особистості, які поступово
витісняють поняття свідомості та поведінки (вони не зникають, а
набувають нового значення, посідають певне місце у новій системі понять
про психіку).
Роль психології: розкриває психологічні фактори у розвитку
суспільства, в процесах управління, показує шляхи раціоналізації різних
видів діяльності, навчання, виховання, міжособистісних взаємовідносин,
спілкування, розвитку і формування особистості.

Питання для самоконтролю
1. Як перекладається слово «психологія»?
2. Структура психіки включає …?
3. Де і коли виникла психологія як окрема наука?
4. Які функції психології як науки?
5. Хто є засновником психології?

14