Page 17 - 4272

можна. Біологічне та соціальне у структурі особистості утворюють єдність
і взаємодіють.
У структурі особистості розрізняють типове та індивідуальне. Типове
є тим найзагальнішим, що властиве кожній людині і характеризує
особистість узагалі: її свідомість, активність, розумові та емоційно-вольові
прояви тощо, тобто те, чим одна людина схожа на інших людей.
Індивідуальне — це те, що характеризує окрему людину: її фізичні та
психологічні особливості, спрямованість, здібності, риси характеру тощо,
тобто те, чим одна людина відрізняється від інших людей.
Психологічна структура особистості:
- можливості особистості - це рівень розвитку її пізнавальних,
емоційно-чуттєвих та вольових процесів, загальні здібності, розвинута
пам'ять з усіма її культурними особливостями;
- властивості - темперамент, характер, спеціальні здібності, особливі
обдарування і талант;
- спрямованість - прагнення, мотиви, інтереси, відповідно до яких
людина діє.
К. К. Платонов виділяє в структурі особистості наступні
підструктури:
- Спрямованість особистості (потяги, бажання, інтереси, схильності,
ідеали, переконання) – формуються шляхом виховання. Також до
підструктури входить воля – може надавати переконанням активний
характер, сприяючи втіленню їх в життя.
- Досвід – поєднує знання, навички, вміння і звички, набуті шляхом
навчання, але вже з помітним впливом біологічних і генетичних
властивостей людини.
- Індивідуальні особливості окремих психологічних процесів
(функцій): пам’ять, емоції, відчуття, мислення, сприйняття, почуття, воля.
Ці індивідуальні особливості, закріплюючись, стають рисами особистості.
- Властивості темпераменту чи типологічні властивості
особистості. Залежать від фізичних властивостей мозку: швидкості
протікання нервових процесів, баланс процесів збудження та гальмування.
Сюди відносять статеві та вікові властивості, а також особливості
особистості, викликані патологією. Ці риси важко піддаються змінам, але
інколи можливе формування певної риси шляхом тренувань.

17