Page 11 - 4272
P. 11

б)  виявлення  взаємозв'язків  окремих  сторін  психічного  життя
                     впродовж  усього  життєвого  циклу  людини  з  урахуванням  її  діяльності,
                     мотиви її поведінки.
                                      ІІ. Діагностичні завдання (психодіагностика):
                           а)  оцінити  рівень  розвитку  психічних  функцій  на  різних  етапах
                     розвитку  особистості,  критерії  зрілості  індивідуальних  та  соціальних
                     характеристик людини;
                           б) оцінити відхилення у психічному розвитку;
                           в)  прогнозувати  потенційні  можливості  інтелектуального  та
                     соціального розвитку людини;
                                          ІІІ. Корекційні завдання (психотерапія).
                           а) виправлення дефектів у психічному розвитку;
                           б) усунення причин, що призводять до таких дефектів.
                           Найбільш загальні завдання  психології у третьому тисячолітті:
                           -  вивчення  впливу  суспільної  дійсності  на  психіку  людини  та
                     психологію  різних  людських  спільнот,  психологічний  аналіз  діяльності,
                     поведінки і вчинків людини; вимоги суспільної дійсності до психіки;
                           -  розкриття  психологічних  закономірностей  формування  в  людини
                     готовності до діяльності та розроблення психологічних шляхів підвищення
                     її ефективності;
                           - виявлення психологічних умов підвищення ефективності виховання
                     громадян, механізмів розвитку та вияву мотивів їхньої поведінки;
                           -  здійснення  психологічного  аналізу  системи  «людина-техніка»,
                     виявлення  можливості  людей  щодо  їхнього  використання,  проведення
                     психологічного аналізу аварій, катастроф тощо;
                            -  забезпечення  саморегулювання  людиною  психічних  станів,  які
                     виникають  у  небезпечних  та  інших  (стресових)  ситуаціях,  а  також
                     визначення  умов  і  засобів  боротьби  зі  страхом  та  панікою,  запобігання
                     іншим  психічним  станам,  які  знижують  ефективність  діяльності,  і  їхнє
                     подолання;
                           -  підвищення  ефективності  управління  в  різних  сферах  суспільства,
                     розкриття  впливу  особистості  керівника  та  його  стилю  керівництва  на
                     психологію колективу;
                           - оптимізація всіх аспектів праці та життя людини в різних умовах;
                           -  виявлення  умов  і  чинників  ефективної  професіоналізації  кожної
                     людини з урахуванням реальних потреб і можливостей суспільства;

                                                           11
   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16