Page 19 - 4268
P. 19

нелегко  знайти  при  візуальному  обстеженні  або  за  допомогою
                  експертів.
                        Основними завданнями кластерного аналізу є:
                        –  розробка  типології  або  класифікації  досліджуваних

                  об'єктів;
                        –  дослідження  та  визначення  прийнятних  концептуальних
                  схем групування об'єктів;

                        –  висунення  гіпотез  на  підставі  результатів  дослідження
                  даних;
                        – перевірка гіпотез чи справді типи (групи), які були виділені
                  певним чином, мають місце в наявних даних.

                        Кластерний  аналіз  потребує  здійснення  таких  послідовних
                  кроків:
                        1) проведення вибірки об'єктів для кластеризації;

                        2) визначення множини ознак, за якими будуть оцінюватися
                  відібрані об'єкти;
                        3) оцінка міри подібності об'єктів;

                        4)  застосування  кластерного  аналізу  для  створення  груп
                  подібних об'єктів;
                        5) перевірка достовірності результатів кластерного рішення.

                        Кожен  з  цих  кроків  відіграє  значну  роль  у  практичному
                  здійсненні аналізу.
                        Визначення  множини  ознак,  які  покладаються  в  основу
                  оцінки  об'єктів  (  ),  у  кластерному  аналізі  є  одним  із

                  найважливіших завдань дослідження. Мета цього кроку повинна
                  полягати  у  визначенні  сукупності  змінних  ознак,  яка  найкраще
                  відображає  поняття  подібності.  Ці  ознаки  мають  вибиратися  з

                  урахуванням  теоретичних  положень,  покладених  в  основу
                  класифікації, а також мети дослідження.
                        При визначенні міри подібності об'єктів кластерного аналізу
                  використовуються  чотири  види  коефіцієнтів:  коефіцієнти

                  кореляції,  показники  віддалей,  коефіцієнти  асоціативності  та
                  ймовірносні, коефіцієнти подібності. Кожен з цих показників має
                  свої переваги та недоліки, які попередньо потрібно врахувати. На

                  практиці  найбільшого  розповсюдження  у  сфері  соціальних  та
                  економічних наук здобули коефіцієнти кореляції та віддалей.
                        В результаті аналізу сукупності вхідних даних створюються

                  однорідні  групи  у  такий  спосіб,  що  об'єкти  всередині  цих  груп


                                                               19
   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24