Page 58 - 4264
P. 58

алотигенного матеріалу і об’ємної глинистості.
                    Проведені  нами  дослідження  вмісту  і  розподілу  радіоактивних  ізотопів
            урану, торію і радію у породах міоценових відкладів газових родовищ Більче-

            Волицької зони (додаток Е) показали, що їх концентрації і розподіл дозволяє не
            тільки  розчленувати  геологічний  розріз,  але  й  здійснити  ідентифікацію
            пісковиків  за  результатами  гамма-каротажу  та  гамма-спектрометрії  керну.
            Особливо  інформативний  в  цьому  випадку  є  розподіл  радіоактивного  ізотопу
                             40
            калію  –  40  (  ).  За  даними  досліджень  керну  та  обробки  діаграм  гамма-
                             19
                                                           40
            каротажу відмічено, що концентрація    зростає у міру збільшення у породах-
                                                           19
            колекторах  мінералів  класу  силікатів,  алюмосилікатів,  гідрослюд,  та  зокрема
            вмісту  і  розподілу  в  них  глауконіту.  Результати  комплексного  геофізичного
            дослідження представлені на рисунку 2.6.
                    Із  результатів  ренгеноструктурного  аналізу  гірських  порід,  які
            виповнюють  міоценові  відклади  (додаток  Ж)  видно,  що  із  калійвміщуючих
            мінералів в усіх породах наявні мусковіт, серицит, ілліт, ортоклаз, біотит. Калій
            розподілений  у  сармат-баденських  відкладах  рівномірно,  практично  скрізь
            однаковий  і  середнє  значення  його  рівне  2,2  %.  Із  гістограм  розподілу
            радіоактивних  ізотопів  U(Ra),  Th,         40    (рис.  2.7)  видно,  що  в  породах,  які
                                                         19
            виповнюють  горизонти  НД-13,  НД-15,  вміст  калію  незначний  –  (1-1,5)  %.
            Аналіз  мінералогічного  складу  матриці  породи  засвідчив,  що  в  більшості
            випадків породи, які виповнюють ці горизонти, мономіктові з перешаруванням
            глинистих  літотипів,  вплив  яких  на  величину  інтегральної  радіоактивності
            домінуючий.  На  відміну  від  чистих  пісків,  глинистий  матеріал,  який
            досліджували,  представлений  не                тільки  мінералами,  що  формують
            тонкодисперсну  фракцію,  але  й  мінералів,  які  зумовлюють  електронну
            провідність,  а  саме:  серицит,  пірит  і  халькопірит.    Узагальнення  результатів
            геофізичних  досліджень  свердловин  і  лабораторних  досліджень  дозволили
            зробити  висновок,  що  на  інформативність  радіоактивних  методів  будуть
            впливати, як мінералогічний склад породи, так і літологічні умови формування
            геологічних  розрізів.  Враховуючи  те,  що  продуктивні  породи-колектори
            міоценових  відкладів  залягають  у  тонкошарових  геологічних  розрізах,  які
            характеризуються  тонким  перешаруванням  глинистих,  алевритистих  і
            піщанистих  літотипів,  то  літологічні  умови,  за    яких  формувалися  газові
            поклади,  є  основними  базовими  факторами,  що  визначають  інтегральну
            радіоактивність.  Окрім  цього  встановлено,  що  мінералогічний  склад  матриці
            породи  суттєво  впливає  на  її  інтегральну  радіоактивність  у  випадку  коли
            геологічний  розріз  представлений  чистими,  малоглинистими  пісковиками.
            Враховуючи те, що тонкоритмічне перешарування глинистих літотипів суттєво
            впливає  як  на  форму  кривих  гамма-каротажу,  так  і  на  їх  інформативність  в
            цілому,  виникає  необхідність  ідентифікації  кожної  аномалії  на  кривій  ГК  до
            конкретного  літотипу,  з  оціненням  природи  підвищеної  радіоактивності.
            Постановка  цієї  задачі  зумовила  розроблення  методики  оцінювання  природи
            підвищеної  радіоактивності  міоценових  відкладів  газових  родовищ  Більче-
            Волицької зони.

                                                           58
   53   54   55   56   57   58   59   60   61   62   63