Page 36 - 4264

У зразках керну відібраного з міоценових відкладів свердловина 37–
Летня, глибина 1710 м, при значенні середнього коефіцієнту пористості 19,2 %,
2
-15
фазова проникність рівна 50,210 м . Аналіз структури порового простору
таких зразків показав, що в загальному об’ємі порового простору переважають
в основному дрібні пори, радіус яких змінюється до 0,1 мкм і складає 27 % від
загального об’єму пор. У попередній колекції їх кількість складала 5 % при 29 %
кількості пор, радіус яких змінювався в межах 2,5 мкм до 16 мкм. Коефіцієнт
об’ємної глинистості у зразках такого типу порід, відібраних з міоценових
відкладів (св. Летня-5) рівний 14,2 %, в той час як у зразках відібраних із
аналогічних відкладів (св. Летня-37), К гл рівний 36,7 %.
Таким чином, різне співвідношення великих, малих і дрібних пор
обумовлює зміну значення об’ємної глинистості та величини коефіцієнта
залишкового водонасичення при одному і тому ж значенні коефіцієнта
пористості. На кривих методів геофізичних досліджень свердловин (ГДС),
вище описана особливість будови порід-колекторів міоценових відкладів,
відображається аномальними характеристиками, а саме: зменшення питомого
електричного опору, пониження показів інтенсивності вторинного гамма-
випромінювання, неоднозначність акустичних параметрів. Як результат цього,
знижується інформативність методів ГДС, вносяться похибки при визначенні
коефіцієнтів пористості, нафтогазонасичення, залишкового водонасичення,
зменшуються можливості використання універсальних петрофізичних моделей.

Рн 400 + + -1.95
Р=0.96Кп.о
-1.69
Рн=Кв R=-0.93
20 + +
R=-0.9 200 +

+
10 +
100 +
+
+
+ + + +
6 + + + + + +
60 + + +
+ +
4 +
40 + +
+ +
+
+
2 + + + ++
20

1.0 12
10 20 40 60 100Кв, % 3 5 7 10 14 20 25

1 + 2

Рисунок 1.5 – Зв’язки Р н = (Кв) і Р н = (Кпо) для Русько-Комарівського
газового родовища (“1” – сарматський ярус; “2” – баденський ярус)
36