Page 16 - 4264
P. 16

в них уранових з’єднань;
                    б)  найбільш  інтенсивна  адсорбція  урану  колоїдними  частинками
            відбувається тоді, коли концентрація водневих іонів рН розчину менша 7,5, а
            окисно-відновний потенціал Еh менший – 0,1 В; у цих умовах уран океанічного
            виду відновлюється з шестивалентного до чотирьох-валентного і переходить у
            донні осади.
                    У сірководневій (сульфідній) і сульфідно-сидеритовій геохімічних фаціях
            є  умови  для  інтенсивної  адсорбції  урану.  А  отже,  на  величину  природної
            радіоактивності  гірських  порід,  істотний  вплив  мають  і  фізико-хімічні  умови
            накопичення осадів.
                    Інтенсивність  радіоактивного  випромінювання  гірських  порід  залежить
            також  від  степені  радіоактивності  насичуючих  їх  вод.  Радіоактивність
            природних  вод  визначається  вмістом  в  них  калійних  солей,  еманацій  радію,
            торію-радону і торону. Найбільшу радіоактивність мають високомінералізовані
            глибинні хлоркальцієві води (від 1,4 до 0,4 Бк на 1 л води і нижче), які завдяки
            своєму  складу  сприяють  вилуговуванню  радію  і  його  ізотопів  з  породи.
            Мінімальною  природною радіоактивністю володіють прісні поверхневі питтєві
            води (0,02 Бк на 1 л води).
                    Кисневі  (атмосферні)  води,  надходячи  з  області  інфільтрації  в  глибоко
            занурені  шари,  стикаючись  з  окисленою  нафтою,  сірководнем  і  вільною
            вуглекислотою         підвищеної        концентрації,      збагачуються        вуглеводнями,
            сірководнем  і  збільшують  свою  мінералізацію.  При  цьому  окисно-відновний
            потенціал Eh різко знижується до від’ємних величин, що викликає осад урану
            навіть  при  малому  його  вмісті  у  воді.  Радіоактивність  більшості  колекторів
            нафти  і  газу,  які  представлені  карбонатами  і  пісковиками  (за  виключенням
            поліміктових  різновидів),  сильно  залежить  від  коефіцієнта  об'ємної
            глинистості К гл.

                    1.5 Природні та штучно визвані радіоактивні поля

                    Радіоактивне поле порід, що виповнюють геологічні розрізи свердловин,
            поділяється на природне та штучно визване.
                    Природне  радіоактивне  поле  обумовлене,  в  основному,  наявністю  в
            гірських  породах  та  у  середовищі  продуктів  розпаду  ядер-ізотопів  уран-
            радієвого  і  торієвого  рядів,  а  також  радіоактивного  ізотопу  калію  (  ).
                                                                                                       40
                                                                                                       19
            Енергетичний  спектр  гамма-випромінювання  радіоактивних  рядів  складається
            із багатьох ліній в межах від 0,029 МеВ до 2,45 МеВ у ряді урану і 0,184 МеВ
            до  2,62  МеВ  у  ряді  торію [11].  Радіоактивний  ізотоп            40       складає  0,01  %
                                                                                  19
            природної суміші і є моноенергетичним випромінювачем з енергією Е = 1,46 МеВ.
                                                        87    96     138     147
            Всі інші радіоактивні елементи (Rb , Zr , La , Sm  і т.д) мають достатньо
            великі  періоди  напіврозпаду  і  при  фактичній  їх  розповсюдженості  у  земній
            корі,  помітного  внеску  у  інтегральну  радіоактивність  порід  та  середовища  не
            вносять.
                    Основний  внесок  у  інтегральне  радіоактивне  поле  вносять  уран,  торій,
                                                           16
   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21